-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний передві́чний передві́чна передві́чне передві́чні
родовий передві́чного передві́чної передві́чного передві́чних
давальний передві́чному передві́чній передві́чному передві́чним
знахідний передві́чний, передві́чного передві́чну передві́чне передві́чні, передві́чних
орудний передві́чним передві́чною передві́чним передві́чними
місцевий на/у передві́чному, передві́чнім на/у передві́чній на/у передві́чному, передві́чнім на/у передві́чних

Словник синонімів

БОГ[БІГрідко] (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬкнижн., ТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СОТВОРИ́ТЕЛЬцерк.,СПАСИ́ТЕЛЬцерк.,ВСЕВИ́ШНІЙ[УСЕВИ́ШНІЙ]церк.,ВСЕБЛАГИ́Й[УСЕБЛАГИ́Й]церк.,ВСЕМОГУ́ЧИЙ[УСЕМОГУ́ЧИЙ]церк.,ПЕРЕДВІ́ЧНИЙкнижн.,БО́ЗЯдит.,ВИ́ШНІЙцерк.,ВСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ[УСЕДЕРЖИ́ТЕЛЬ]церк.,ЦАР НЕБЕ́СНИЙ[ОТЕ́ЦЬ НЕБЕ́СНИЙ][ВЛАДИ́КА НЕБЕ́СНИЙ]церк.Боже великий, єдиний, Нам Україну храни (О. Кониський); Господи, якщо ти бачиш, чому мовчиш, не вдариш правдивим громом в скверну?.. (В. Шевчук); Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, Господа Бога й Творця вславославити... (Остап Вишня); А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу Творителю несло (Т. Шевченко); - Слава тобі, Сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький); Евеліна була в каплиці. Схиливши коліна, вона палко молилася, склавши руки і торкаючись пальцями підборіддя. Зведені до Спасителя очі сповнені були благання (Н. Рибак); Батюшка, підпивши, говорив про якесь чудо, що нібито мусить статись з волі Всевишнього на поміч білому воїнству (О. Гончар); Трудящим людям, Всеблагий, На їх окраденій землі Свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко); Вода пінить, човен пливе, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі... Допоможи, Всемогучий! (С. Руданський); Все - з наказу Передвічного, Кожна чарочка вина, - Я не винен, що судилася На роду мені вона! (А. Кримський); "Бозя все може зробити", таємно застерігала мати (Я. Качура); Все, каже, од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого (Т. Шевченко).
ВІ́ЧНИЙ (який не має початку й кінця), ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, БЕЗВІ́ЧНИЙрідше.Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії і розкладу матерії (Ю. Яновський); В передвічнім вирі атоми.. Кидались протуберанцями, глухо звергались в діл (М. Бажан); Внизу шуміло віковічне море (С. Крижанівський); А тим часом Твої [місяця] сестри - зорі, Безвічнії, попід небом попливуть, засяють (Т. Шевченко).
СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ[ВІДВІ́ЧНИЙ], ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙуроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙзаст.; ПЕРВІ́СНИЙ, ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який існує з самого початку). В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи.. Він дзвенів не раз, переливався Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій (О. Довженко); Відвічний ліс шумів над ним тужливо (І. Франко); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Хорунжий); О село Ясиня, верховинське село, .. Ти на горах-горбах, на крутинах лягло, Мов дитя віковічних Карпат (Л. Забашта); Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар); На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (П. Куліш); Потім ліс... Передвічний, непроходимий (Г. Хоткевич). - Пор. 1. да́вній.