передати 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив переда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переда́ймо
2 особа переда́й переда́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переда́м передамо́
2 особа передаси́ передасте́
3 особа переда́сть передаду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переда́в передали́
жін.р. передала́
сер.р. передало́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
пере́даний
Безособова форма
пере́дано
Дієприслівник
переда́вши

Словник синонімів

ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИзі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИрозм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. повертаючи назад узяте, позичене тощо); СУ́НУТИ, СО́ВАТИ (поспішно, недбало чи потай). - Док.: да́ти, пода́ти, вкла́сти, вручи́ти, переда́ти, розда́ти, розти́кати, відда́ти, суну́ти. - Яка ж дівчинка розумненька! - щовечора казала сусіда стара, гладячи дівчинку по головці та даючи у дрібненькі рученятка шажок і другий (Марко Вовчок); Суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб,.. нарізав [батько] його.. і роздавав родині (Ю. Яновський); Вкладає [Гелен] меча в руку Кассандри (Леся Українка); Раз у раз долинають оплески: ..то ще комусь вручають атестат зрілості (О. Гончар); Роман виймає з кишені гроші, передає матері (М. Стельмах); - На ж намисто! - здіймаючи з шиї, подає Христя. - Не треба. Як прийдеш - тоді віддаси (Панас Мирний); Одна [баба] та суне мені попід столик гроші (Лесь Мартович); Бачить [Явдоха], що солдат не дивиться на неї, та й стала йому совати бублики в руку (Г. Квітка-Основ’яненко).
ЗАЛИША́ТИ (віддавати, передавати в чиєсь користування, в спадщину і т. ін.), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ПЕРЕДАВА́ТИ, ОБЛИША́ТИрозм.,ОСТАВЛЯ́ТИ[ЗОСТАВЛЯ́ТИ]рідко. - Док.: залиши́ти, лиши́ти, полиши́ти, поки́нути, переда́ти, обли́шити, оста́вити[зоста́вити]. - Так схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску. Тоді пани кинуть її і подадуться на службу, а землю залишать нам (М. Стельмах); Умерла раз на Соколію бідна вдова, а.. дрібним сиротам не лишила нічого (Ю. Федькович); Доробився він у тих лісах та на воді до того, що царинки свої позадовжував [заборгував], а дітей не в силі вивінувати [наділити посагом] хоч так, як його дєдьо [батько] йому по смерті своїй полишав (А. Крушельницький); Обзиваюся до синів, - шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбавта й вам передає (Лесь Мартович); Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Т. Шевченко); Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Марко Вовчок). - Пор. заповіда́ти.
НАСЛІ́ДУВАТИкого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь);КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИкнижн. (кого - майстерно наслідувати, звичайно жартома, пародіюючи; що - підроблятися під справжні рухи, міміку, голос і т. ін.); ВІДТВО́РЮВАТИщо (передавати з максимальною точністю); ПОВТО́РЮВАТИ[ПОВТОРЯ́ТИ]що (робити якісь дії, жести і т. ін. точно так, як перед цим хтось інший); ПЕРЕДАВА́ТИщо,УДАВА́ТИ[ВДАВА́ТИ]що (імітувати чиї-небудь рухи, голос, міміку і т. ін.); ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ]що (наслідуючи, робити подібним до чого-небудь природного, вродженого);ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ[ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ]під кого-що (наслідуючи, ставати подібним до когось, чогось). - Док.: скопіюва́ти, зімітува́ти, відтвори́ти, повтори́ти, переда́ти, уда́ти[вда́ти], підроби́ти, підроби́тися. Вони [шпаки] наслідують в піснях багатьох пташок (О. Копиленко); Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю, а не копіюючи той чи інший пісенний зразок (М. Рильський); Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (О. Гончар); Ро́боти імітують діяльність людини; Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин); Ведмідь.. повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Д. Ткач); Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Безтурботно подививсь [Преображенський] у вікно, постукав об стіл пальцями, удаючи барабанну трель маршу (І. Ле); Особливо любив я підробляти голос і рухи різних знайомих людей (Л. Смілянський); Вадикові на цей раз чомусь здалось, що сестричка підробляється під матір - так само розтягує слова і так само категорично вимовляє "вставай" (Ю. Збанацький).
ПЕРЕБОРЩИ́ТИрозм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИрозм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЕБРА́ТИрозм., ПЕРЕДА́ТИрозм.,ПЕРЕБА́ВИТИрозм.рідше;ПЕРЕГНУ́ТИрозм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.
ПОВІДОМЛЯ́ТИкого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИкому, ВІСТУВА́ТИкому, ПОВІСТУВА́ТИкому, ПОВІДА́ТИ[ПОВІ́ДУВАТИ]кому, ЗВІЩА́ТИрозм.,ЯСИ́ТИзаст., ДОВО́ДИТИкому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИкому, діал., ОСВІДЧА́ТИкому, діал.; ІНФОРМУВА́ТИ, ПОДАВА́ТИкому, ОЗНАЙМЛЯ́ТИрозм., ОЗНАЙМУВА́ТИрозм. (конкретизуючи певні дані); ПРИНО́СИТИщо (перев. про засоби зв’язку, пресу); ОГОЛО́ШУВАТИкому, ПРОГОЛО́ШУВАТИкому, ОПОВІЩА́ТИ, РОЗГОЛО́ШУВАТИсеред кого, ПРОВІЩА́ТИ[ПРОВІ́ЩУВАТИ]кому, БЛАГОВІСТИ́ТИкому, розм., АНОНСУВА́ТИкому, книжн., ВОЗВІЩА́ТИкому, заст. (поширювати серед багатьох людей); ПЕРЕКА́ЗУВАТИкому, ПЕРЕДАВА́ТИкому (перев. за чиїмось дорученням); ДОПОВІДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ, РАПОРТУВА́ТИ, ДОНО́СИТИ, МЕЛЬДУВА́ТИдіал. (кому - перев. офіційно); ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ (з ким - взаємно, між собою, часто - секретно). - Док.: повідо́мити, завідо́митидіал.звідо́митирідкосповісти́ти, да́ти зна́ти, повісти́ти, пові́дати[пові́сти], звісти́ти, довести́, осві́дчити, поінформува́ти, проінформува́ти, пода́ти, ознайми́ти, принести́, оголоси́ти, проголоси́ти, оповісти́ти, розголоси́ти, провісти́ти, провіщува́тирідковозвісти́ти, переказа́ти, переда́ти, доповісти́, докла́сти, відрапортува́ти, донести́, замельдува́ти, поділи́тися. Листоноша приніс телеграму, в якій її викликали до Києва в клініку відомого професора і повідомляли, що супроводжувати її буде спеціальний медпрацівник (Д. Ткач); Один перед одним гукали робітники, сповіщаючи про нові пропажі (М. Трублаїні); Сподіваюсь, дасте мені знати, коли будете в Києві (Леся Українка); Пастух Сава взивав до зборів: - Я давно вістував, що то за голова в нас... (К. Гордієнко); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Та що Вам повідати про те, що Ви сами, добродію, гаразд побачите (Панас Мирний); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко); Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Словник Б. Грінченка); - Щось непевно... Чи не довести сього Катрі? - Та що ж ми їй доводити маємо, коли не знаєм самі гаразд (Марко Вовчок); Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Л. Смілянський); Пес оповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові подає лісові новини (І. Франко); Ознаймляла [Палагна] нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський); Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх... Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх (Л. Костенко); Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко); - Що ж це таке? Оголошували, що кілька сот робітників треба, а взяли кількох... (І. Цюпа); Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); На тих могилах колись в старину стояла козача охорона і від одної могили до другої оповіщала людей, що, мовляв, швед переправився через Дніпро (збірник "Легенди та перекази"); Колись усе по-іншому було, як ми заміж ішли. Колись у церкві розголошували, старостів засилали (В. Кучер); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (З. Тулуб); Провіщуючи зародження періодичної преси в Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви - "Утренняя звезда", "Молодик", "Ластівка" (з наукової літератури); - Благо вам! - Сказав апостол утомлений і оргію благословив. І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро (Т. Шевченко); Як ви світом гарно управляли, В вас законом радощі були. Ви блаженство людям возвіщали, Любі мрії матері землі (П. Куліш); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Лесь Мартович); - Я передам вашому дільничному лікареві, щоб він до вас зайшов (А. Дімаров); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Ю. Смолич); [Залізничник:] Я ж вам докладаю, - цей вагон потрапив випадково на обмінний пункт (І. Кочерга); Солдати чітко рапортували йому, повертаючись з вартування (І. Ле); Десь у тумані на околицях працювала розвідка. Вона час від часу доносила, що ворога близько нема (О. Десняк); Одні [опришки] смажили на патиках овече м’ясо, інші варили в казанках кулешу, розмовляли про недавні походи, ділились новинами (В. Гжицький); Спогадами своїми Микита не любив поділятися ні з ким (Л. Яновська). - Пор. ознайо́млювати.
ПЕРЕДАВА́ТИ (віддавати за посередництвом кого-небудь); ПЕРЕСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ (через кого-небудь або поштою); ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (гроші поштою, телеграфом, через банк). - Док.: переда́ти, пересла́ти, присла́ти, переказа́ти, перевести́. Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Люду (М. Коцюбинський); [Дівчина:] Не забувай же мене, орле мій, в поході.. хоч пташкою перешли мені вісточку (С. Васильченко); - Зайдіть лишень, - кажу, - то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Марко Вовчок); Гроші їй переказав у Ташкент - назад повернула (І. Муратов); Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб. (М. Коцюбинський). - Пор. I. 2. переправля́ти.
ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (кому, через кого, кимі без додатка - доводити до відома), ПЕРЕДАВА́ТИ, ПЕРЕПОВІДА́ТИ, НАКА́ЗУВАТИзаст. - Док.: переказа́ти, переда́ти, переповісти́, наказа́ти. - Хоч би мені прямо сказав [Яків], а то через чужих людей переказує (Панас Мирний); Вчителька передавала, що Наталка не говорить у школі про мою професію (Ю. Яновський); Сашко побіг до Юрка і переповів йому свою розмову з Дубовим (М. Ю. Тарновський); - Наказували з міста - будете учора. Цілий день ждали, а вас немає (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету [проведення бійців через підземний хід] передаю їй… (О. Гончар); — Кукуріку! ..— Луна котиться порожніми вулицями— Кукуріку! — відлунюється на іншій вулиці. І пішло — далі й далі півні передають естафету (А. Камінчук).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен [козак] говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв [Микита Павлович] у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).