перед 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́ре́д пе́ре́ди
родовий пе́ре́ду пе́ре́дів
давальний пе́ре́ду, пе́ре́дові пе́ре́дам
знахідний пе́ре́д пе́ре́ди
орудний пе́ре́дом пе́ре́дами
місцевий на/у пе́ре́ді на/у пе́ре́дах
кличний пе́ре́де* пе́ре́ди*

Словник синонімів

ПЕРЕДО́К (воза, саней тощо), ПЕРЕ́Д, КО́ЗЛА[КО́ЗЛИ]мн. (сидіння для кучера). Семен сидів на передку, правив кіньми, а старости й музики розташувалися в задку (М. Чабанівський); Весь передвізка заставлений був гарними скляночками (М. Коцюбинський); -Сідай на козли, поганий! (Панас Мирний).

Словник антонімів

ПЕРЕДНІЙ ЗАДНІЙ
Який перебуває спереду, обернений вперед. Який знаходиться ззаду, перебуває ззаду.
Передні ~  задні будинки, вагони, вози, кишені, колеса, ноги, парти, ряди, тварини. Виглядати, очікувати передніхзадніх. Бути, залишатися, стати переднімзаднім. Знаходитися серед передніхзадніх. Знову, зовсім, мабуть, цілком переднійзадній
Вести (водити, повести, показувати) перед - йти першим, показуючи шлях ~  пасти задніх - бути позаду, відставати, поступатися в чомусь. 
Віз вискочив колесом на горбок і перекинувся набік. Передня вісь хруснула, а колесо зав’язло в рівчаку... Не встиг Кайдаш набідкатися, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький). Передні колеса кінь везе, а задні - самі котяться (Народне прислів’я).
Перед ~ зад Пор. ще: ВПЕРЕД ~ НАЗАД, СПЕРЕДУ ~ ЗЗАДУ

Словник фразеологізмів

вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко); По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Укр.. пісні); — Через три неділі Остап косив у писаря сіно... Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний).

2. перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика (Остап Вишня); — Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик); І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба); // Бути головним, провідним у чому-небудь. Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка).

3. Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський).

вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко); По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Укр.. пісні); — Через три неділі Остап косив у писаря сіно... Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний).

2. перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика (Остап Вишня); — Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик); І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба); // Бути головним, провідним у чому-небудь. Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка).

3. Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський).

держа́ти пере́д. 1. Верховодити ким-небудь або в чомусь; бути на чолі когось, чогось. Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (І. Нечуй-Левицький).

2. чого. Бути першим у чому-небудь; очолювати процесію, колону і т. ін. Мати з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав таки козаковання [козакування] — поїхав на прощу верхи. Шрам із ним держав перед того поїзду (П. Куліш).

-2-
прийменник
незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́ре́д пе́ре́ди
родовий пе́ре́ду пе́ре́дів
давальний пе́ре́ду, пе́ре́дові пе́ре́дам
знахідний пе́ре́д пе́ре́ди
орудний пе́ре́дом пе́ре́дами
місцевий на/у пе́ре́ді на/у пе́ре́дах
кличний пе́ре́де* пе́ре́ди*

Словник синонімів

ПЕРЕДО́К (воза, саней тощо), ПЕРЕ́Д, КО́ЗЛА[КО́ЗЛИ]мн. (сидіння для кучера). Семен сидів на передку, правив кіньми, а старости й музики розташувалися в задку (М. Чабанівський); Весь передвізка заставлений був гарними скляночками (М. Коцюбинський); -Сідай на козли, поганий! (Панас Мирний).

Словник антонімів

ПЕРЕДНІЙ ЗАДНІЙ
Який перебуває спереду, обернений вперед. Який знаходиться ззаду, перебуває ззаду.
Передні ~  задні будинки, вагони, вози, кишені, колеса, ноги, парти, ряди, тварини. Виглядати, очікувати передніхзадніх. Бути, залишатися, стати переднімзаднім. Знаходитися серед передніхзадніх. Знову, зовсім, мабуть, цілком переднійзадній
Вести (водити, повести, показувати) перед - йти першим, показуючи шлях ~  пасти задніх - бути позаду, відставати, поступатися в чомусь. 
Віз вискочив колесом на горбок і перекинувся набік. Передня вісь хруснула, а колесо зав’язло в рівчаку... Не встиг Кайдаш набідкатися, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький). Передні колеса кінь везе, а задні - самі котяться (Народне прислів’я).
Перед ~ зад Пор. ще: ВПЕРЕД ~ НАЗАД, СПЕРЕДУ ~ ЗЗАДУ

Словник фразеологізмів

вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко); По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Укр.. пісні); — Через три неділі Остап косив у писаря сіно... Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний).

2. перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика (Остап Вишня); — Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик); І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба); // Бути головним, провідним у чому-небудь. Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка).

3. Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський).

вести́ (води́ти) пере́д. 1. Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко); По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Укр.. пісні); — Через три неділі Остап косив у писаря сіно... Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний).

2. перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика (Остап Вишня); — Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик); І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба); // Бути головним, провідним у чому-небудь. Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка).

3. Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський).

держа́ти пере́д. 1. Верховодити ким-небудь або в чомусь; бути на чолі когось, чогось. Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (І. Нечуй-Левицький).

2. чого. Бути першим у чому-небудь; очолювати процесію, колону і т. ін. Мати з дочкою сіли в ридван, а Черевань не покидав таки козаковання [козакування] — поїхав на прощу верхи. Шрам із ним держав перед того поїзду (П. Куліш).

Словник синонімів

НАПЕРЕДО́ДНІу знач. прийм., з род. відмінком (указує на події, процеси і т. ін., незадовго перед якими відбувається дія), ПЕ́РЕДз оруд. відмінком;ПІДіз знах. відмінком (перев. при позначенні свят, відомих подій). Напередодні останнього дня служби було особливо людно біля казарми (Л. Смілянський); Це було літ двоє перед волею (Панас Мирний); На Покрову, під ярмарок, Торік був і я там... (Л. Глібов).
ПЕРЕ́Д (передня частина чогось), ПЕРЕДО́Крозм., ЛОБрозм., ФРОНТспец.Ударся дараба передом - її би розкололо надвоє (Г. Хоткевич); Передок сорочки затріщав і залишився в Івановій жмені (М. Томчаній); Розколина пробила лоб скали (М. Бажан); Автонапувалки також можна обладнати по фронту розміщення годівниць (з журналу).