-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний перегі́н перего́ни
родовий перего́ну перего́нів
давальний перего́ну, перего́нові перего́нам
знахідний перегі́н перего́ни
орудний перего́ном перего́нами
місцевий на/у перего́ні на/у перего́нах
кличний перего́не* перего́ни*

Словник синонімів

ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІНрозм., ПРОЛІ́Т розм.;СТА́НЦІЯрозм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКАрозм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. За кілька перегонів Тернівка (В. Кучер); Іще кілька прогонів - і буде невеличка слобідська станція (А. Шиян); На станціях жадібно впивався в чорні слова на білій стіні й читав по літерах. А потім вираховував, скільки прольотів лишилося ще (А. Головко); Панок постояв трохи, докурив папіросу і десь щез. Щось пару станцій я його не бачив (М. Коцюбинський); Проїхали три зупинки.

Словник фразеологізмів

да́ти перего́ну кому, заст. Побити, покарати кого-небудь, демонструючи свою силу, владу і т. ін. Сим двом .. Потіха ж голови зривать. Давно їм в голові роїлось… Рутульцям перегону дать (І. Котляревський).