-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перегука́тися, перегука́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перегука́ймося, перегука́ймось
2 особа перегука́йся, перегука́йсь перегука́йтеся, перегука́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перегука́тимуся, перегука́тимусь перегука́тимемося, перегука́тимемось, перегука́тимемся
2 особа перегука́тимешся перегука́тиметеся, перегука́тиметесь
3 особа перегука́тиметься перегука́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перегука́юся, перегука́юсь перегука́ємося, перегука́ємось, перегука́ємся
2 особа перегука́єшся перегука́єтеся, перегука́єтесь
3 особа перегука́ється перегука́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перегука́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перегука́вся, перегука́всь перегука́лися, перегука́лись
жін. р. перегука́лася, перегука́лась
сер. р. перегука́лося, перегука́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перегука́вшись

Словник синонімів

НАГА́ДУВАТИкого, що (бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь), СКИДА́ТИСЯна кого-що,ПОХО́ДИТИна кого-що, розм.,ПРИГА́ДУВАТИрозм.;ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ[ПЕРЕГУКА́ТИСЯрідше], ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (з чим: про неживі, звичайно неконкретні реалії - бути схожим на що-небудь, співзвучним чомусь);ПОВТО́РЮВАТИ[ПОВТОРЯ́ТИ] (бути цілком подібним до кого-, чого-небудь). Все похмуре подвір’я нагадувало вороняче гніздо (С. Чорнобривець); - Чоловік той зовсім не скидався на Мусія Бабенка, якого я таки добре запам’ятав тоді (Є. Гуцало); Вона все ще та давня Маня, з своїм пишним сміхом, коли сміється, і з тими очима, що пригадують її матір (О. Кобилянська); Звали його модним ім’ям Ростислав, і це мовби перегукувалось з його високим не по літах зростом (І. Ле); Пісня білоруського села дзвінко перекликається з піснею села українського (М. Рильський); - Дуже часто діти повторюють своїх батьків. Засвоюють їхні звички, їх принципи, їх мораль (В. Логвиненко).
ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (обмінюватися вигуками, окликами, видавати по черзі крики, голосні звуки), ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ[ПЕРЕГУКА́ТИСЯрідше], ЗГУ́КУВАТИСЯ, СКЛИКА́ТИСЯ[СКЛИ́КУВАТИСЯ], ПЕРЕТЬО́ХКУВАТИСЯ (про солов’їв). - Док.: перекликну́тися, перегукну́тися, згукну́тися. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); У лісі дзвінко перегукуються жовтобокі синиці (Ю. Збанацький); Паничі почали згукуватись з човнів, неначе вони були в лісі (І. Нечуй-Левицький); Скликаються в траві деркачі, ловлять намоклих коників (К. Гордієнко); Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, задиристо перетьохкуються у вербах (О. Гончар).