перегукати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перегука́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перегука́ймо
2 особа перегука́й перегука́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перегука́ю перегука́ємо, перегука́єм
2 особа перегука́єш перегука́єте
3 особа перегука́є перегука́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перегука́в перегука́ли
жін.р. перегука́ла
сер.р. перегука́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перегука́вши