ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка - сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе);РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТдіал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне). Здаля вже долітало притишене гудіння (Г. Епік); В залі прокотився тихий гул задоволення (В. Кучер); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); На якусь мить у кімнату разом з ним вірвалось глухе гуготіння бою (Ю. Бедзик); Все рідне, все - і навіть рогачі Здалися рідними, - і рідний гугіт Солом’яного полум’я в печі (М. Рильський); Все дужче гуд над степами... Кипить і вирує гарман (С. Олійник); Стугоніння чути в степу.. - Експрес! (О. Гончар); Дивно було чути її голос серед безупинного стугону печей (М. Рудь); Ще досить пройшов Василько понад потоком, поки почув дудніння дерева, яке спускали з гори (А. Турчинська); Знадвору долітали сюди голоси, стукіт підків і ревіння автомобільної сирени (О. Донченко); За ревом моря Алі ледве дочув (М. Коцюбинський); Що наша дійсність? Ревіт гріз, Невтихомирне пекло смаги... (П. Грабовський); Пригадалось дальнє місто, Гудків тривожних перегуд (Р. Братунь). - Пор. 1. го́мін, гу́ркіт, I. 1. шум.