-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перегрі́тися, перегрі́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перегрі́ймося, перегрі́ймось
2 особа перегрі́йся, перегрі́йсь перегрі́йтеся, перегрі́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перегрі́юся, перегрі́юсь перегрі́ємося, перегрі́ємось, перегрі́ємся
2 особа перегрі́єшся перегрі́єтеся, перегрі́єтесь
3 особа перегрі́ється перегрі́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перегрі́вся, перегрі́всь перегрі́лися, перегрі́лись
жін.р. перегрі́лася, перегрі́лась
сер.р. перегрі́лося, перегрі́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перегрі́вшись

Словник синонімів

ПЕРЕГРІ́ТИСЯ (надто сильно нагрітися, часто небезпечно для здоров’я); РОЗПАЛИ́ТИСЯрозм., РОЗПАЛЕНІ́ТИрозм. (від швидкого руху, спеки тощо); СПА́РИТИСЯ, РОЗПА́РИТИСЯрозм. (від спеки, духоти, укрившися потом); СПЕКТИ́СЯрозм. (на сонці, надмірно засмагнувши). - Недок.: перегріва́тися, розпа́рюватися. Мати дивилась за одним - щоб він не перегрівся та не перекупався (Ю. Збанацький); Поїхав [Мстислав] на лови, гнав оленя, розпалився, потім напивсь холодної води з джерела, - і вже ніякі трави, ніякі врачувателі не помогли (П. Загребельний); Стало душно, він геть увесь спарився (І. Микитенко); Чикаленко, що таки неабияк розпарився від сонця й подорожі, попросився відпочити (Л. Смілянський); [Маруся:] До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (С. Васильченко).
РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ[РОЗЖЕВРІТИСЯ], РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИрідко. - Недок.: розрум’я́нюватися, розпа́люватися, розпаля́тися, розже́врюватися. Василина розчервонілась, як мак (І. Нечуй-Левицький); Андрійкові очі блищали, личко розрум’янилося (В. Собко); [Храпко:] Чого се ти так розшарілася? Іч, очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний); Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (М. Коцюбинський); Розпалились у мене щоки (Ганна Барвінок); Розцвілась, розпаленіла [Вутанька] з дороги, мов калина (О. Гончар); Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б’є (Григорій Тютюнник); Розпашілась темними рум’янцями тітка (М. Стельмах). - Пор. перегрі́тися.