ПЕРЕГРІ́ТИСЯ (надто сильно нагрітися, часто небезпечно для здоров’я); РОЗПАЛИ́ТИСЯрозм., РОЗПАЛЕНІ́ТИрозм. (від швидкого руху, спеки тощо); СПА́РИТИСЯ, РОЗПА́РИТИСЯрозм. (від спеки, духоти, укрившися потом); СПЕКТИ́СЯрозм. (на сонці, надмірно засмагнувши). - Недок.: перегріва́тися, розпа́рюватися. Мати дивилась за одним - щоб він не перегрівся та не перекупався (Ю. Збанацький); Поїхав [Мстислав] на лови, гнав оленя, розпалився, потім напивсь холодної води з джерела, - і вже ніякі трави, ніякі врачувателі не помогли (П. Загребельний); Стало душно, він геть увесь спарився (І. Микитенко); Чикаленко, що таки неабияк розпарився від сонця й подорожі, попросився відпочити (Л. Смілянський); [Маруся:] До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (С. Васильченко).