перегорілий 2 значення
-1-
дієприкметник
(від: перегоріти)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перегорі́лий | перегорі́ла | перегорі́ле | перегорі́лі |
| родовий | перегорі́лого | перегорі́лої | перегорі́лого | перегорі́лих |
| давальний | перегорі́лому | перегорі́лій | перегорі́лому | перегорі́лим |
| знахідний | перегорі́лий, перегорі́лого | перегорі́лу | перегорі́ле | перегорі́лі, перегорі́лих |
| орудний | перегорі́лим | перегорі́лою | перегорі́лим | перегорі́лими |
| місцевий | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лій | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лих |
-2-
прикметник
(який закінчив горіти; який зіпсувався від горіння; який став перегаром)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перегорі́лий | перегорі́ла | перегорі́ле | перегорі́лі |
| родовий | перегорі́лого | перегорі́лої | перегорі́лого | перегорі́лих |
| давальний | перегорі́лому | перегорі́лій | перегорі́лому | перегорі́лим |
| знахідний | перегорі́лий, перегорі́лого | перегорі́лу | перегорі́ле | перегорі́лі, перегорі́лих |
| орудний | перегорі́лим | перегорі́лою | перегорі́лим | перегорі́лими |
| місцевий | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лій | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лих |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перегорі́лий | перегорі́ла | перегорі́ле | перегорі́лі |
| родовий | перегорі́лого | перегорі́лої | перегорі́лого | перегорі́лих |
| давальний | перегорі́лому | перегорі́лій | перегорі́лому | перегорі́лим |
| знахідний | перегорі́лий | перегорі́лу | перегорі́ле | перегорі́лі |
| орудний | перегорі́лим | перегорі́лою | перегорі́лим | перегорі́лими |
| місцевий | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лій | на/у перегорі́лому, перегорі́лім | на/у перегорі́лих |