ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз’єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКАрозм.,ПЕРЕГОРО́ДКАрідше, ПЕРЕГОРО́ДАрідше,ПЕРЕПО́Нрідше,ПРИПІ́Нрідше, ЗАПО́НАдіал.,ЗАПИ́НАдіал.Сухим вітрам могутні перепони - зелені встануть смуги лісові (П. Дорошко); Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський); Кілька-то разів бідний кінь, у шаленім бігу перескакуючи рови, плоти та інші завади, зломить ногу..! (І. Франко); Замуруй ворота - дівка й через загату проведе тата (прислів’я); Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (П. Колесник); Нема стіни, перегород між нами. Не знає стін, перегород любов! (І. Франко); Йде скотина - нема перепону - через грядки так і чеше (Панас Мирний); Він не раз чує ті чудові казочки про Йвана Івановича, руського царевича, що в заворожених царствах скитався, нігде припону ні в чім не знаючи (Панас Мирний); На плотах тих лісоруби мчать стихії напролом.. Доведуть вони - так буде, крізь запон скелясту рать. І той ліс на новобуди поїзди швидкі помчать (В. Сосюра); Дніпро, як кажуть, татаринові не запина (О. Стороженко).