переговоритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив переговори́тися, переговори́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переговорі́мося, переговорі́мось, переговорі́мся
2 особа переговори́ся, переговори́сь переговорі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переговорю́ся, переговорю́сь переговоримо́ся, переговоримо́сь, переговори́мся
2 особа переговори́шся переговорите́ся, переговорите́сь
3 особа переговори́ться переговоря́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переговори́вся, переговори́всь переговори́лися, переговори́лись
жін.р. переговори́лася, переговори́лась
сер.р. переговори́лося, переговори́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
переговори́вшись

Словник синонімів

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯз ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯрозм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИдіал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). - Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую - з батьком переговорюються [свати] (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, - заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).