перегина́ти / перегну́ти па́лицю (па́лку). Допускати в надмірну крайність у вчинках, діях, поведінці і т. ін. — Це глибока думка,— обережно сказав Іван Павлович .. Ніколи не треба перегинати палицю, узагальнювати. Що дуже добре в одному випадку, принесе шкоду в іншому (В. Собко); — А Маслюк! Хіба він не називав мене боягузом! — А ще хто? Хто ще? — Ігор зрозумів, що перегнув палицю. Справді, ніхто, крім Маслюка, його не ображав цим словом (І. Багмут). Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: — Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський); — Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (І. Цюпа).