перевірити 2 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(з’ясувати)

Словник відмінків

Інфінітив переві́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переві́рмо
2 особа переві́р переві́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переві́рю переві́римо, переві́рим
2 особа переві́риш переві́рите
3 особа переві́рить переві́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переві́рив переві́рили
жін.р. переві́рила
сер.р. переві́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
переві́рений
Безособова форма
переві́рено
Дієприслівник
переві́ривши

Словник синонімів

ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з’ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з’ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ[ПОВІ́РЮВАТИ]рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). - Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); - Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). - Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.
ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИдіал.,ПЕРЕВІ́РИТИрідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИрозм. (навівши факти). - Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); - Ти моє серце розвеселила, Марусечко! - дякує Катря. - Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать [Текля], та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). - Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.

Словник фразеологізмів

перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).

-2-
дієслово доконаного виду
(переконати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив переві́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переві́рмо
2 особа переві́р переві́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переві́рю переві́римо, переві́рим
2 особа переві́риш переві́рите
3 особа переві́рить переві́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переві́рив переві́рили
жін.р. переві́рила
сер.р. переві́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
переві́рений
Безособова форма
переві́рено
Дієприслівник
переві́ривши

Словник синонімів

ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з’ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з’ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ[ПОВІ́РЮВАТИ]рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності, відповідності); ЗВІРЯ́ТИ (зіставляючи між собою, з чимсь). - Док.: переві́рити, пові́рити, ви́вірити, зві́рити. Сам гетьман перевіряв іржаві, але міцні ґрати на віконних отворах (І. Ле); Екзамен робив сам митрополит, повіряючи екзамен по всіх науках разом (І. Нечуй-Левицький); - Пальто підстелю під себе, а плащем накриюся зверху. Я його дуже добре вивірив: він справді не пропускає води (І. Сенченко); Секретар дивився в папери перед собою, очевидно, звіряв розповідь Стахурського з автобіографією самої Марії (Ю. Смолич). - Пор. екзаменува́ти, 1. обсте́жувати.
ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИдіал.,ПЕРЕВІ́РИТИрідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИрозм. (навівши факти). - Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати. Він слухає завжди голосу правди (М. Коцюбинський); - Ти моє серце розвеселила, Марусечко! - дякує Катря. - Дуже вже мені було важко... хоч мене ніхто не переумить, та слова тії мене ображали... (Марко Вовчок); Почала плакать [Текля], та бабки її перевірили, що татуньо не сплять, то й вона заснула (А. Свидницький); Схвальні вигуки пересвідчили земського, що люди цілком на віру сприйняли слова вчителя (К. Гордієнко). - Пор. 1. дово́дити, 1. запевня́ти.

Словник фразеологізмів

перевіря́ти / переві́рити кише́ні кому. Красти щось у кого-небудь. — Пляжним роззявам, мабуть, не раз кишені перевіряв…— І це брехня! — злісно викрикнув хлопець ..— Як не бачили, не кажіть! (О. Гончар).

Словник відмінків

Інфінітив переві́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переві́рмо
2 особа переві́р переві́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переві́рю переві́римо, переві́рим
2 особа переві́риш переві́рите
3 особа переві́рить переві́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переві́рив переві́рили
жін.р. переві́рила
сер.р. переві́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
переві́рений
Безособова форма
переві́рено
Дієприслівник
переві́ривши