-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перев’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перев’я́зуймо
2 особа перев’я́зуй перев’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перев’я́зуватиму перев’я́зуватимемо, перев’я́зуватимем
2 особа перев’я́зуватимеш перев’я́зуватимете
3 особа перев’я́зуватиме перев’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перев’я́зую перев’я́зуємо, перев’я́зуєм
2 особа перев’я́зуєш перев’я́зуєте
3 особа перев’я́зує перев’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перев’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перев’я́зував перев’я́зували
жін. р. перев’я́зувала
сер. р. перев’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перев’я́зувавши

Словник синонімів

ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
ПЕРЕВ’ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ’ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИдіал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). - Док.: перев’язати, пов’язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев’язувала рани (С. Скляренко); Ніжно, мов сестра, рану пов’язала [дівчина] (пісня); Маруся перевиває його рани (І. Франко); Вона розрізала рукав і бинтувала руку (Ю. Смолич); Дістав [Лаврін] із сумки марлю й забинтував собі руку (О. Донченко).