ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

ПЕРЕВ’ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ’ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИдіал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). - Док.: перев’язати, пов’язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев’язувала рани (С. Скляренко); Ніжно, мов сестра, рану пов’язала [дівчина] (пісня); Маруся перевиває його рани (І. Франко); Вона розрізала рукав і бинтувала руку (Ю. Смолич); Дістав [Лаврін] із сумки марлю й забинтував собі руку (О. Донченко).