-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перев’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перев’яжі́мо, перев’яжі́м
2 особа перев’яжи́ перев’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перев’яжу́ перев’я́жемо, перев’я́жем
2 особа перев’я́жеш перев’я́жете
3 особа перев’я́же перев’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перев’яза́в перев’яза́ли
жін.р. перев’яза́ла
сер.р. перев’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перев’я́заний
Безособова форма
перев’я́зано
Дієприслівник
перев’яза́вши

Словник синонімів

ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
ПЕРЕВ’ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ’ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИдіал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). - Док.: перев’язати, пов’язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев’язувала рани (С. Скляренко); Ніжно, мов сестра, рану пов’язала [дівчина] (пісня); Маруся перевиває його рани (І. Франко); Вона розрізала рукав і бинтувала руку (Ю. Смолич); Дістав [Лаврін] із сумки марлю й забинтував собі руку (О. Донченко).