перевючувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | перев’ю́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перев’ю́чуймо | |
| 2 особа | перев’ю́чуй | перев’ю́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перев’ю́чуватиму | перев’ю́чуватимемо, перев’ю́чуватимем |
| 2 особа | перев’ю́чуватимеш | перев’ю́чуватимете |
| 3 особа | перев’ю́чуватиме | перев’ю́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перев’ю́чую | перев’ю́чуємо, перев’ю́чуєм |
| 2 особа | перев’ю́чуєш | перев’ю́чуєте |
| 3 особа | перев’ю́чує | перев’ю́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перев’ю́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перев’ю́чував | перев’ю́чували |
| жін. р. | перев’ю́чувала | |
| сер. р. | перев’ю́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перев’ю́чувавши | ||