перевючити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перев’ю́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перев’ю́чмо
2 особа перев’ю́ч перев’ю́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перев’ю́чу перев’ю́чимо, перев’ю́чим
2 особа перев’ю́чиш перев’ю́чите
3 особа перев’ю́чить перев’ю́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перев’ю́чив перев’ю́чили
жін.р. перев’ю́чила
сер.р. перев’ю́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перев’ю́чивши