ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИрідше] (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИрозм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо - шукаючи що-небудь). - Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить [Острожин] до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).