-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перевору́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перевору́шуймо
2 особа перевору́шуй перевору́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перевору́шуватиму перевору́шуватимемо, перевору́шуватимем
2 особа перевору́шуватимеш перевору́шуватимете
3 особа перевору́шуватиме перевору́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перевору́шую перевору́шуємо, перевору́шуєм
2 особа перевору́шуєш перевору́шуєте
3 особа перевору́шує перевору́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перевору́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перевору́шував перевору́шували
жін. р. перевору́шувала
сер. р. перевору́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перевору́шуваний
Безособова форма
перевору́шувано
Дієприслівник
перевору́шувавши

Словник синонімів

ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИрідше] (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИрозм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо - шукаючи що-небудь). - Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить [Острожин] до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).