переводитися 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перево́дитися, перево́дитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перево́дьмося, перево́дьмось
2 особа перево́дься перево́дьтеся, перево́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перево́дитимуся, перево́дитимусь перево́дитимемося, перево́дитимемось, перево́дитимемся
2 особа перево́дитимешся перево́дитиметеся, перево́дитиметесь
3 особа перево́дитиметься перево́дитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перево́джуся, перево́джусь перево́димося, перево́димось, перево́димся
2 особа перево́дишся перево́дитеся, перево́дитесь
3 особа перево́диться перево́дяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перево́дячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перево́дився, перево́дивсь перево́дилися, перево́дились
жін. р. перево́дилася, перево́дилась
сер. р. перево́дилося, перево́дилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перево́дившись

Словник синонімів

ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ[УТРАЧА́ТИСЯ], МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯрозм.,РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯрозм.,ПЕРЕВО́ДИТИСЯрозм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯрозм. - Док.: ви́тратитися, втра́титися[утра́титися], змарнува́тися, розтекти́ся, розтри́нькатися, перевести́ся, розкоти́тися. Довелося чекати його хвилин п’ятнадцять.. Напевне, в кожного не мало отак витрачається часу (О. Донченко); Гадали, що.. з перекладом.. уся ця принада, вся суть [українського перелицювання "Енеїди"] утратиться (М. Рильський); Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія,.. цілорічна марнується праця (М. Зеров); - Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче. Щоб не розтеклося добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський); Тільки спільними силами можна "заткнути" фонтан електроенергії, яка розтринькується, марнується (з газети); Яків дивився, як переводиться батьківське добро, та тілько серцем болів (Панас Мирний); Якби люди по правді жили, чи терпіла б я, зоставшись сиротою, те горе та нужду, що прийшлось витерпіти? Чи розкотилось би добро сирітське? (Панас Мирний).
МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо - наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́[ЙТИ], ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́[ПЛИСТИ́], ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ[ЗІХО́ДИТИрідше], ЗНИКА́ТИ[ІЗНИКА́ТИрідше], ВИХО́ДИТИрозм.,ПЕРЕХО́ДИТИрозм.,ПРОЛЯГА́ТИрозм. (перев. про час); ТЯГТИ́СЯ[ТЯГНУ́ТИСЯ], ВОЛОКТИ́СЯ, ПРОВОЛІКА́ТИСЯрозм.,ПЕРЕВО́ДИТИСЯрозм. (про час - одноманітно, повільно). - Док.: мину́ти, мину́тися, помину́тисязаст.пройти́, промину́ти, проли́нути, протекти́, перекоти́тисярозм.віддалі́тирозм.спливти́[сплисти́], спли́нути, пропливти́[проплисти́], пропли́нути, стекти́, зійти́, зни́кнути[ізни́кнути][зни́кти][ізни́кти], ви́йти, перейти́, пролягти́, протягти́ся[протягну́тися], проволокти́ся, перевести́ся. Минає година, друга, третя (Б. Грінченко); Вже миналася осінь смертельна І відступала дорогу морозам; пропасниця люта Не докучала недужим (М. Зеров); Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Панас Мирний); Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Марко Вовчок); Проходили тижні, складались у мі-сяці (Ю. Яновський); Дні надходять буряно й схвильовано проминають (Н. Забіла); -. Годі, годі! Усе вже те оддаліло-проминуло - забувай та кохай мене (Марко Вовчок); Швидко лине новорічна ніч (В. Собко); Величне життя протікає вгорі наді мною (С. Крижанівський); Дні течуть, немов ріка, І рік за роком пропливає; Не знаю, де ти, хто ти, що ти нині, Усе перекотилось без сліда (М. Рильський); Ішли роки, ясні й тривожні, Та не спливали внебуття (М. Гірник); Тяжко-важко, в неописанній тривозі, плила їйгодина за годиною (І. Франко); Стечуть роки - зима прийде незвана Спинити рух думок (М. Стельмах); Ніхто не пише, дні сходять у мене давно однаково (М. Коцюбинський); День зникав (Г. Коцюба); Але коли вийшов рік, нараз одної ночі міщани нападали на царську палату (І. Франко); Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща - їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю - так життя й переходило (І. Муратов); За Байдою пролягло піввіку (І. Ле); Час тягнеться помалу. Сонце наче спинилось на горизонті і глузує з нас (П. Колесник); Сумно, поволі, важко волікся час у повдовілій хаті (І. Франко); Проволоклося ще два тижні (Я. Качура); Багато тих вечорів довгих перевелося в нас без розмови, без гомону (Марко Вовчок). - Пор. 2. бі́гти.
ПЕРЕЙТИ́ (змінити місце роботи, навчання тощо); ПЕРЕНЕСТИ́СЯзаст.; ПЕРЕВЕСТИ́СЯ (домігшися офіційного дозволу);ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ (перев. з корисливих міркувань). - Недок.: перехо́дити, перено́ситися, перево́дитися. Я собі ноги одстояла на тій сахарні, ..а далі взяла та й перейшла у суконну фабрику (І. Нечуй-Левицький); Я став газетярем.., а відтак перенісся до чернігівського земства, де служу й досі (М. Коцюбинський); Може, краще тобі перевестися в іншу школу? (П. Дорошко); Не попрацював він тут і півроку - переметнувся на інший завод (Ю. Шовкопляс).
СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИрідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИрідше, ЧУ́ЧВЕРІТИрозм.,ПЛЮГА́ВІТИзневажл. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, збезси́літи, обезсиліти, підупа́сти, перевести́ся, зда́ти, зани́діти, зни́діти, зни́кнути[зникти], пони́кнути, захи́ріти, ослабі́ти. Явдоха почувала, що слабне (О. Донченко); Раніше молодиця народжувала, поки на тих дітей геть уся переводилась (Є. Гуцало); Невжеж він має сам своєю особою та нидіти з жури? (Лесь Мартович); В міру того, як дух кріпшав, його тіло никло й никло (А. Крушельницький); - Кожній культурній людині добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Ю. Смолич); Наталка поникла, втративши на мить всю силу (О. Довженко). - Пор. 1. висна́жуватися.

Словник фразеологізмів

не перево́дитися / не перевести́ся. Бути завжди, ніколи не зникати. З того часу, як Єремія осадивсь на життя в Вишневеччині, гості ні на часинку не переводились (О. Стороженко); Ось уже видно журавель над тією криницею, де ніколи не переводилась вода (М. Стельмах); Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка).

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).

зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т. ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що). 1. Утратити все, розоритися. Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся [Карпо] нінащо, а довгів [боргів] не сплатив... (М. Коцюбинський); Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік нінавіщо! (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Втратити свої якості, властивості, характерні риси. Тепер душа, тепер серце звелися нінащо: “Буде добре, аби гроші, Хоть [хоч] ти і ледащо” (Укр. поети-романтики..); Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).