переводити 2

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перево́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перево́дьмо
2 особа перево́дь перево́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перево́дитиму перево́дитимемо, перево́дитимем
2 особа перево́дитимеш перево́дитимете
3 особа перево́дитиме перево́дитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перево́джу перево́димо, перево́дим
2 особа перево́диш перево́дите
3 особа перево́дить перево́дять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перево́дячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перево́див перево́дили
жін. р. перево́дила
сер. р. перево́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перево́дивши

Словник синонімів

ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИрідко, ВИКИДА́ТИрозм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИрозм., ТРИ́НЬКАТИрозм., РОЗТО́ЧУВАТИрозм.,РОЗСИПА́ТИрозм.,РОЗТРУ́ШУВАТИрозм., РОЗПУСКА́ТИрозм., СПУСКА́ТИрозм., МОТА́ТИфам.,ПРОМО́ТУВАТИфам.,ПРОСВИ́СТУВАТИфам., ПРОЦИ́НДРЮВАТИфам., ЦИ́НДРИТИфам.; ВИТРАЧА́ТИСЯ, РОЗТРА́ЧУВАТИСЯрозм. (без додатка - витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ПРОПИВА́ТИ (п’ючи); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (гуляючи) розм.; УБИВА́ТИ[ВБИВА́ТИ]розм., ЗБАВЛЯ́ТИ розм. (час, життя, сили тощо); РОЗМІ́НЮВАТИ (сили, талант і т. ін.); ГА́ЯТИ, ПРОГА́ЮВАТИ, ВТРАЧА́ТИ[УТРАЧА́ТИ], ПРОБАВЛЯ́ТИрозм. рідко, ВАКУВА́ТИдіал. (про час), ВГА́ЮВАТИ[УГА́ЮВАТИ] розм. - Док.: ви́тратити, розтра́тити, змарнува́ти, промарнува́ти, промарнотра́тити, перевести́, згайнува́ти, прогайнува́ти, згуби́ти, ви́кинути, розтри́нькати, розточи́ти, розси́пати, розтруси́ти, розпусти́ти, спусти́ти, промайнува́тирозм.проманта́читирозм.промота́ти, просвиста́ти, проци́ндрити, розти́катирозм.прохви́ськатифам.ви́тратитися, розтра́титися, пропи́ти, прогуля́ти, уби́ти[вби́ти], зба́вити, розміня́ти, зга́яти, прога́яти, втра́тити[утра́тити], проба́вити, вга́яти[уга́яти]. [Батура:] У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); - Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ’яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); - Ти мені глини не гайнуй, - Діло ж роблю! - весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); - То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той [пан] розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); [Петро:] Тільки тринькатиме [панночка] добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив [Терпило], гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його [суд] чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); [2-й підпанок:] Чваниться [пан] тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів’я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); - О, цей [Полікарп] не розхвиськає добра, не проп’є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, - казали про нього (В. Большак); Я їх [гроші] не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); - Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); - Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" - майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили [алхіміки] ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); [Принцеса (до хлопця):] Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її [панночку] вбирати.. Заплітаю коси - не так! Знов розплітаю та заплітаю, - знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); - Раз постарається [чоловік], потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИрідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИпідсил.,ЗБА́ВИТИ, ПОНЕ́ХТУВАТИрозм., ПОШПЕ́ТИТИрозм.,СКА́ПОСТИТИрозм.,СКАПУ́СТИТИрозм.,СПАСКУ́ДИТИрозм.,СПАРТА́ЧИТИзневажл.,СПАРТО́ЛИТИзневажл. - Недок.: псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти. - Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); - Посадив [льотчик] літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); - Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. - І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); - А навіщо вам вибої? - А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); - Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); [Орест:] Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); - Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); - Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).
КОПІЮВА́ТИ (робити копію з чогось); ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, ПЕРЕМАЛЬО́ВУВАТИ (малювати з якогось зразка). - Док.: скопіюва́ти, переби́ти, перевести́, змалюва́ти, перемалюва́ти. Написав я йому [слова] на грифельній дошці, звелів копіювати (С. Васильченко); Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка); - Не заперечуєте, я перемалюю вашу схему? (С. Голованівський).
НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь),ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ[ЛІКВІДУВА́ТИ] (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи);ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше,ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо - рослини, посіви). - Док.: зни́щити, ліквідува́ти[зліквідува́ти], зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); - Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); - Ну, а чи не прийме Клим?.. - Ох, братику! Теля я [Вовк] в нього звів! (Л. Глібов). - Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.
ПЕРЕТВО́РЮВАТИв кого-що, на кого-що (надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПОВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИким, чим, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ]на кого-що, в кого-що, ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ]в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ]в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕВО́ДИТИна що, в що (надаючи нових якостей, особливостей); ТРАНСФОРМУВА́ТИв кого-що (змінюючи вигляд, форму, властивості тощо). - Док.: перетвори́ти, оберну́ти, переверну́ти, поверну́ти, зроби́ти, перероби́ти, зміни́ти, переміни́ти, перевести́, трансформува́ти. Налипала [багнюка] на чоботи і перетворювала їх на гирі (З. Тулуб); Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта (М. Рильський); - Я вірила в майбутнє.. Та життя перевернуло віру на зневір’я (П. Колесник); Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита (С. Васильченко); Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. - земля тебе годує... земля хазяїном робить (Панас Мирний); Червоний захід зміняє в кров широкі води Тигра та Євфрату (Леся Українка); Найменший осінній дощик перемінював [дороги] на бездонні і невилазні баюри (І. Франко); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Панас Мирний); - Всі ми, як на те пішло, "пережитки минулого", - бо в кожному з нас ревуть допотопні дракони. Трансформувати їх у ластівок - хіба це так просто? (О. Бердник).
ПЕРЕВО́ДИТИ (примушувати змінити місце роботи, навчання, рід занять тощо), ПЕРЕКИДА́ТИ, КИ́ДАТИрозм., ПЕРЕНО́СИТИ заст.; ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ] (призначати на іншу посаду, посилати виконувати якісь доручення, працювати в інше місце); ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (призначати на іншу роботу); ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ (примушувати змінювати рід занять). - Док.: перевести́, переки́нути, ки́нути, перенести, перемісти́ти, переста́вити, переключи́ти. Тричі зі всякими застереженнями і умовами чоловіка переводили з кращих шкіл у гірші (М. Стельмах); - Де це видано: щось комусь на думку спаде - і перекидай людей з бригади в бригаду (Я. Гримайло); Вчителя кидали з села в село (Г. Хоткевич); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович); [Боб:] Містер Петерсон переміщує мене в Китай. Чув? (Я. Галан); Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (М. Рудь); Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (з журналу).
ПЕРЕВО́ДИТИна кого-що і без додатка (змінювати об’єкт розмови), ЗВО́ДИТИ, ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИна когощо, до чого (спрямовувати розмову в бажаному напрямі). - Док.: перевести, звести́, зверну́ти. Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви (Панас Мирний); Я втрутився в розмову, щоб звести її знов на колектив (І. Ле); Він говорив з нею лагідно, підшукуючи делікатних виразів, звертаючи мову на буденні теми (В. Гжицький); - Ти тільки послухай, до чого він верне (О. Гончар).
ПЕРЕДАВА́ТИ (віддавати за посередництвом кого-небудь); ПЕРЕСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ (через кого-небудь або поштою); ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (гроші поштою, телеграфом, через банк). - Док.: переда́ти, пересла́ти, присла́ти, переказа́ти, перевести́. Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Люду (М. Коцюбинський); [Дівчина:] Не забувай же мене, орле мій, в поході.. хоч пташкою перешли мені вісточку (С. Васильченко); - Зайдіть лишень, - кажу, - то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Марко Вовчок); Гроші їй переказав у Ташкент - назад повернула (І. Муратов); Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб. (М. Коцюбинський). - Пор. I. 2. переправля́ти.
ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ] (інакше використовувати кошти, товар тощо); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ, ПЕРЕЛИВА́ТИ, ПЕРЕКА́ЧУВАТИ (кошти); ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (на інший рахунок). - Док.: перемісти́ти, перевести́, переключи́ти, перели́ти, перекача́ти, перерахува́ти. Переміщати товари; Переключати кошти з однієї галузі господарства на іншу; Перекачувати гроші; Перераховувати гроші на рахунок суміжної організації.
ПЕРЕНО́СИТИ (відтворювати щось графічно), ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ. - Док.: перенести́, перевести́, переби́ти. Ці квіти він переносить пензлем на скриню (П. Колесник); - Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов); З просвітленої сторінки прозирає бляклий малюнок. Дослідник.. перебиває величезного лева (з газети).
I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИрідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом - дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). - Док.: перепра́вити, переки́нути, перехопи́ти, перевести́, перепрова́дити. Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Є. Гуцало); Так і не дав [голова] моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар); Потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк); - Я тебе духом перехоплю човном на той бік (М. Коцюбинський); - Кому можна довірити перевести наші війська на той бік? (О. Гончар). - Пор. I. перево́зити.
ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось - з одного місця в інше, звичайно переборюючи труднощі), ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. транспортні засоби). - Док.: перепра́вити, перепрова́дити, перевести́, переки́нути, перегна́ти. Кордон вони перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (М. Стельмах); Загін має діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Я. Гримайло); Городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних місць (Ю. Яновський); Вночі, напевно, підійдуть свіжі підрозділи з резерву, які перекидати вдень було б необачно (П. Дорошко); [Вітровий:] Я піду човен пережену (О. Корнійчук). - Пор. перево́зити, 1. передава́ти.
-2-
дієслово доконаного виду
(ведучи за собою, проводжати кудись усіх або багатьох)

Словник відмінків

Інфінітив перево́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перево́дьмо
2 особа перево́дь перево́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перево́дитиму перево́дитимемо, перево́дитимем
2 особа перево́дитимеш перево́дитимете
3 особа перево́дитиме перево́дитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перево́джу перево́димо, перево́дим
2 особа перево́диш перево́дите
3 особа перево́дить перево́дять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перево́дячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перево́див перево́дили
жін. р. перево́дила
сер. р. перево́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перево́дивши

Словник синонімів

ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИрідко, ВИКИДА́ТИрозм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИрозм., ТРИ́НЬКАТИрозм., РОЗТО́ЧУВАТИрозм.,РОЗСИПА́ТИрозм.,РОЗТРУ́ШУВАТИрозм., РОЗПУСКА́ТИрозм., СПУСКА́ТИрозм., МОТА́ТИфам.,ПРОМО́ТУВАТИфам.,ПРОСВИ́СТУВАТИфам., ПРОЦИ́НДРЮВАТИфам., ЦИ́НДРИТИфам.; ВИТРАЧА́ТИСЯ, РОЗТРА́ЧУВАТИСЯрозм. (без додатка - витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ПРОПИВА́ТИ (п’ючи); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (гуляючи) розм.; УБИВА́ТИ[ВБИВА́ТИ]розм., ЗБАВЛЯ́ТИ розм. (час, життя, сили тощо); РОЗМІ́НЮВАТИ (сили, талант і т. ін.); ГА́ЯТИ, ПРОГА́ЮВАТИ, ВТРАЧА́ТИ[УТРАЧА́ТИ], ПРОБАВЛЯ́ТИрозм. рідко, ВАКУВА́ТИдіал. (про час), ВГА́ЮВАТИ[УГА́ЮВАТИ] розм. - Док.: ви́тратити, розтра́тити, змарнува́ти, промарнува́ти, промарнотра́тити, перевести́, згайнува́ти, прогайнува́ти, згуби́ти, ви́кинути, розтри́нькати, розточи́ти, розси́пати, розтруси́ти, розпусти́ти, спусти́ти, промайнува́тирозм.проманта́читирозм.промота́ти, просвиста́ти, проци́ндрити, розти́катирозм.прохви́ськатифам.ви́тратитися, розтра́титися, пропи́ти, прогуля́ти, уби́ти[вби́ти], зба́вити, розміня́ти, зга́яти, прога́яти, втра́тити[утра́тити], проба́вити, вга́яти[уга́яти]. [Батура:] У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); - Не для того ми за тим деревом їздили за тридев’ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ’яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); - Ти мені глини не гайнуй, - Діло ж роблю! - весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); - То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той [пан] розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); [Петро:] Тільки тринькатиме [панночка] добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив [Терпило], гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його [суд] чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); [2-й підпанок:] Чваниться [пан] тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів’я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); - О, цей [Полікарп] не розхвиськає добра, не проп’є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, - казали про нього (В. Большак); Я їх [гроші] не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); - Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); - Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" - майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили [алхіміки] ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); [Принцеса (до хлопця):] Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її [панночку] вбирати.. Заплітаю коси - не так! Знов розплітаю та заплітаю, - знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); - Раз постарається [чоловік], потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИрідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИпідсил.,ЗБА́ВИТИ, ПОНЕ́ХТУВАТИрозм., ПОШПЕ́ТИТИрозм.,СКА́ПОСТИТИрозм.,СКАПУ́СТИТИрозм.,СПАСКУ́ДИТИрозм.,СПАРТА́ЧИТИзневажл.,СПАРТО́ЛИТИзневажл. - Недок.: псува́ти, пошко́джувати, ушко́джувати, ні́вечити, лама́ти, ломи́ти, спотво́рювати, перево́дити, калі́чити, збавля́ти. - Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); - Посадив [льотчик] літака, навіть не пошкодив (О. Гончар); Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко); - Так давайте ж, хлопці, хоч слід по собі зоставимо. - І давай ходити по кімнатах та бити, нівечити, що під руку попадало (Г. Хоткевич); - А навіщо вам вибої? - А щоб колеса ламати! (Остап Вишня); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця (М. Вороний); - Як будемо так господарювати, усі ставки переведемо (М. Стельмах); [Орест:] Подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь.. нервову хворобу... (Леся Українка); - Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? (Панас Мирний); - Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко).
КОПІЮВА́ТИ (робити копію з чогось); ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, ПЕРЕМАЛЬО́ВУВАТИ (малювати з якогось зразка). - Док.: скопіюва́ти, переби́ти, перевести́, змалюва́ти, перемалюва́ти. Написав я йому [слова] на грифельній дошці, звелів копіювати (С. Васильченко); Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка); - Не заперечуєте, я перемалюю вашу схему? (С. Голованівський).
НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь),ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ[ЛІКВІДУВА́ТИ] (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи);ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше,ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо - рослини, посіви). - Док.: зни́щити, ліквідува́ти[зліквідува́ти], зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); - Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); - Ну, а чи не прийме Клим?.. - Ох, братику! Теля я [Вовк] в нього звів! (Л. Глібов). - Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.
ПЕРЕТВО́РЮВАТИв кого-що, на кого-що (надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПОВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИким, чим, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ]на кого-що, в кого-що, ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ]в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ]в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕВО́ДИТИна що, в що (надаючи нових якостей, особливостей); ТРАНСФОРМУВА́ТИв кого-що (змінюючи вигляд, форму, властивості тощо). - Док.: перетвори́ти, оберну́ти, переверну́ти, поверну́ти, зроби́ти, перероби́ти, зміни́ти, переміни́ти, перевести́, трансформува́ти. Налипала [багнюка] на чоботи і перетворювала їх на гирі (З. Тулуб); Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта (М. Рильський); - Я вірила в майбутнє.. Та життя перевернуло віру на зневір’я (П. Колесник); Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита (С. Васильченко); Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. - земля тебе годує... земля хазяїном робить (Панас Мирний); Червоний захід зміняє в кров широкі води Тигра та Євфрату (Леся Українка); Найменший осінній дощик перемінював [дороги] на бездонні і невилазні баюри (І. Франко); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Панас Мирний); - Всі ми, як на те пішло, "пережитки минулого", - бо в кожному з нас ревуть допотопні дракони. Трансформувати їх у ластівок - хіба це так просто? (О. Бердник).
ПЕРЕВО́ДИТИ (примушувати змінити місце роботи, навчання, рід занять тощо), ПЕРЕКИДА́ТИ, КИ́ДАТИрозм., ПЕРЕНО́СИТИ заст.; ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ] (призначати на іншу посаду, посилати виконувати якісь доручення, працювати в інше місце); ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (призначати на іншу роботу); ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ (примушувати змінювати рід занять). - Док.: перевести́, переки́нути, ки́нути, перенести, перемісти́ти, переста́вити, переключи́ти. Тричі зі всякими застереженнями і умовами чоловіка переводили з кращих шкіл у гірші (М. Стельмах); - Де це видано: щось комусь на думку спаде - і перекидай людей з бригади в бригаду (Я. Гримайло); Вчителя кидали з села в село (Г. Хоткевич); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович); [Боб:] Містер Петерсон переміщує мене в Китай. Чув? (Я. Галан); Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (М. Рудь); Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (з журналу).
ПЕРЕВО́ДИТИна кого-що і без додатка (змінювати об’єкт розмови), ЗВО́ДИТИ, ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИна когощо, до чого (спрямовувати розмову в бажаному напрямі). - Док.: перевести, звести́, зверну́ти. Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви (Панас Мирний); Я втрутився в розмову, щоб звести її знов на колектив (І. Ле); Він говорив з нею лагідно, підшукуючи делікатних виразів, звертаючи мову на буденні теми (В. Гжицький); - Ти тільки послухай, до чого він верне (О. Гончар).
ПЕРЕДАВА́ТИ (віддавати за посередництвом кого-небудь); ПЕРЕСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ (через кого-небудь або поштою); ПЕРЕКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (гроші поштою, телеграфом, через банк). - Док.: переда́ти, пересла́ти, присла́ти, переказа́ти, перевести́. Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Люду (М. Коцюбинський); [Дівчина:] Не забувай же мене, орле мій, в поході.. хоч пташкою перешли мені вісточку (С. Васильченко); - Зайдіть лишень, - кажу, - то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала (Марко Вовчок); Гроші їй переказав у Ташкент - назад повернула (І. Муратов); Леонтович телеграфував мені, що перевів тобі 500 крб. (М. Коцюбинський). - Пор. I. 2. переправля́ти.
ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ] (інакше використовувати кошти, товар тощо); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ, ПЕРЕЛИВА́ТИ, ПЕРЕКА́ЧУВАТИ (кошти); ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (на інший рахунок). - Док.: перемісти́ти, перевести́, переключи́ти, перели́ти, перекача́ти, перерахува́ти. Переміщати товари; Переключати кошти з однієї галузі господарства на іншу; Перекачувати гроші; Перераховувати гроші на рахунок суміжної організації.
ПЕРЕНО́СИТИ (відтворювати щось графічно), ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ. - Док.: перенести́, перевести́, переби́ти. Ці квіти він переносить пензлем на скриню (П. Колесник); - Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов); З просвітленої сторінки прозирає бляклий малюнок. Дослідник.. перебиває величезного лева (з газети).
I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИрідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом - дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). - Док.: перепра́вити, переки́нути, перехопи́ти, перевести́, перепрова́дити. Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Є. Гуцало); Так і не дав [голова] моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар); Потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк); - Я тебе духом перехоплю човном на той бік (М. Коцюбинський); - Кому можна довірити перевести наші війська на той бік? (О. Гончар). - Пор. I. перево́зити.
ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось - з одного місця в інше, звичайно переборюючи труднощі), ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИрідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. транспортні засоби). - Док.: перепра́вити, перепрова́дити, перевести́, переки́нути, перегна́ти. Кордон вони перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (М. Стельмах); Загін має діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Я. Гримайло); Городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних місць (Ю. Яновський); Вночі, напевно, підійдуть свіжі підрозділи з резерву, які перекидати вдень було б необачно (П. Дорошко); [Вітровий:] Я піду човен пережену (О. Корнійчук). - Пор. перево́зити, 1. передава́ти.

Словник відмінків

Інфінітив переводи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переводі́мо, переводі́м
2 особа переводи́ переводі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переводжу́ перево́димо, перево́дим
2 особа перево́диш перево́дите
3 особа перево́дить перево́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переводи́в переводи́ли
жін.р. переводи́ла
сер.р. переводи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
переводи́вши

Словник синонімів

ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ[УВО́ДИТИ], ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ[УПРОВА́ДЖУВАТИ], ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ (звідки-небудь, за межі чогось); ВІДВО́ДИТИ, ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ (з одного місця в інше); ДОВО́ДИТИ, ДОПРОВА́ДЖУВАТИ (до певного місця); ПІДВО́ДИТИ (до кого-чого на незначній відстані); НАВО́ДИТИ (вказуючи шлях); ЗВО́ДИТИ (згори вниз або докупи); СПРОВА́ДЖУВАТИ (примушувати звідкись іти). - Док.: повести́, провести́, привести́, ввести́[увести́], завести́, впрова́дити[упрова́дити], запрова́дити, ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, відвести́, відпрова́дити, довести́, допрова́дити, підвести́, навести́, звести́, спрова́дити. За руку Амон бере її, веде У темну храмину (Т. Шевченко); Вони [конвоїри] вели його [полоненого] мовчки (Григорій Тютюнник); Ніхто не провадив дітей до костьолу (А. Крушельницький); Дівчинку провели в малесеньку кімнатку (О. Іваненко); Настав час проводити молодих у комору (Ю. Смолич); Привела мене пані до своєї господи (Марко Вовчок); Ніколає бере дівчину за руку, вводить у кімнату (М. Чабанівський); А там їх заводять у камери звичні (А. Малишко); Він рвучко схопив його за лікоть і не впровадив, а просто втягнув у свій кабінет (Н. Рибак); Він запровадив його до своєї фабрики (І. Франко); Данила під руки виводять на вулицю (М. Стельмах); В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей (Ю. Яновський); Старий випроводжав нас за село (Марко Вовчок); - Я прошу відвести мене до місцевої влади (І. Ле); Потім він відпроваджував Стефанію додому (О. Маковей); Він таки.. довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); Наряджають.. Олену, підводять то до одного, то до другого дзеркала (А. Шиян); Не жалійте зрадника, бо він ось небавом наведе своїх жовнірів (І. Нечуй-Левицький); Поштмейстер вхопив її попід пахви і звів з ослону додолу (І. Нечуй-Левицький); Й мене.. з ганьбою стали спроваджувати геть із саду, з танців, із весілля (Є. Гуцало). - Пор. 1. перево́дити, 1. супрово́джувати.
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ], ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини - на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу - женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ[ВІДСЕ́ЛЮВАТИ] (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). - Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); - Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); - Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); - Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! - репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. вести́.

Словник фразеологізмів

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух, метався [Юра] в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли [хлопці], що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. [Явдоха (ледве переводячи духа):] А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти. Відразу, за один прийом; залпом. Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (З усн. мови).

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти. Відразу, за один прийом; залпом. Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (З усн. мови).

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти. Відразу, за один прийом; залпом. Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (З усн. мови).

не перево́дячи / не переві́вши ду́ху (дух, по́диху, по́дих), зі сл. випива́ти. Відразу, за один прийом; залпом. Григорію, що запізнився на гулянку, запропонували склянку горілки. Той, не переводячи духу, випив її до дна (З усн. мови).

перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих). Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець); Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко); Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу); Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч); Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах). відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка).

перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих). Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець); Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко); Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу); Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч); Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах). відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка).

перево́дити / перевести́ розмо́ву (мо́ву) на що. Починати говорити про що-небудь інше, спрямувавши увагу в інший бік. Він почав .. переводити її [розмову] на другі речі (Панас Мирний); — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (А. Головко).

перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого. Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином. Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті, радилися, сперечалися й вираховували, .. план того бою цілком постав у його голові, я лише коригував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський); — Це кустарщина, а не сад,— сказав Рябов.— Що? — Ви не іритуйте. Це кустарщина. Це треба ставити на державні рейки (О. Довженко).

перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) на кого—що. Поглядати, почати дивитися на кого-небудь іншого, на щось інше. Дівчата винувато і злякано переводили очі з одного [чоловіка] на другого (С. Васильченко); Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на [Федора].., і серце її замирало (Панас Мирний); Матушка перевела очі [на Гавриїла], оглядівши з ніг до голови, стала питати: — Як звуть? (І. Микитенко); Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (С. Чорнобривець).

перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд) на кого—що. Поглядати, почати дивитися на кого-небудь іншого, на щось інше. Дівчата винувато і злякано переводили очі з одного [чоловіка] на другого (С. Васильченко); Уляна крадькома переводила свій боязливий погляд з дитини на [Федора].., і серце її замирало (Панас Мирний); Матушка перевела очі [на Гавриїла], оглядівши з ніг до голови, стала питати: — Як звуть? (І. Микитенко); Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям (С. Чорнобривець).

перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих). Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець); Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко); Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу); Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч); Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах). відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка).

перево́дити / перевести́ розмо́ву (мо́ву) на що. Починати говорити про що-небудь інше, спрямувавши увагу в інший бік. Він почав .. переводити її [розмову] на другі речі (Панас Мирний); — Ну, а як справи, хлопці? — помітивши Іванову збентеженість, перевів [Петро Федорович] на інше мову (А. Головко).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

[ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)] хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).