перевлаштований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перевлашто́ваний перевлашто́вана перевлашто́ване перевлашто́вані
родовий перевлашто́ваного перевлашто́ваної перевлашто́ваного перевлашто́ваних
давальний перевлашто́ваному перевлашто́ваній перевлашто́ваному перевлашто́ваним
знахідний перевлашто́ваний, перевлашто́ваного перевлашто́вану перевлашто́ване перевлашто́вані, перевлашто́ваних
орудний перевлашто́ваним перевлашто́ваною перевлашто́ваним перевлашто́ваними
місцевий на/у перевлашто́ваному, перевлашто́ванім на/у перевлашто́ваній на/у перевлашто́ваному, перевлашто́ванім на/у перевлашто́ваних