перевербований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перевербо́ваний перевербо́вана перевербо́ване перевербо́вані
родовий перевербо́ваного перевербо́ваної перевербо́ваного перевербо́ваних
давальний перевербо́ваному перевербо́ваній перевербо́ваному перевербо́ваним
знахідний перевербо́ваний, перевербо́ваного перевербо́вану перевербо́ване перевербо́вані, перевербо́ваних
орудний перевербо́ваним перевербо́ваною перевербо́ваним перевербо́ваними
місцевий на/у перевербо́ваному, перевербо́ванім на/у перевербо́ваній на/у перевербо́ваному, перевербо́ванім на/у перевербо́ваних