-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив переванта́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переванта́жуймо
2 особа переванта́жуй переванта́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переванта́жуватиму переванта́жуватимемо, переванта́жуватимем
2 особа переванта́жуватимеш переванта́жуватимете
3 особа переванта́жуватиме переванта́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа переванта́жую переванта́жуємо, переванта́жуєм
2 особа переванта́жуєш переванта́жуєте
3 особа переванта́жує переванта́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
переванта́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. переванта́жував переванта́жували
жін. р. переванта́жувала
сер. р. переванта́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
переванта́жуваний
Безособова форма
переванта́жувано
Дієприслівник
переванта́жувавши

Словник синонімів

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь - про роботу, обов’язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИрідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИпідсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. - Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг [Сава] її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).