ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ[ПЕРЕЇЗДИ́ТИ] (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або - в розмовнопобутовому мовленні - дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ[ПЕРЕЛІЗА́ТИрідше] (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). - Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав [Йонька] перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); [Лев:] Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, - хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, - там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." - блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала [Маруся] через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував [Іван] з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина - і він [танк].. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). - Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.

ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (нахилятися то в один, то в другий бік під час ходіння), ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИрозм.; РОЗВА́ЛЮВАТИСЯрозм. (перев. із сл. збоку на бік). Був він у валянках і тому як ведмідь перевалювався (М. Шеремет); Ходить він.. повагом, легенько перехиляючись із одного боку на другий (С. Васильченко); Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати (Марко Вовчок); Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний).

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ[ПЕРЕЇЗДИ́ТИ] (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або - в розмовнопобутовому мовленні - дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ[ПЕРЕЛІЗА́ТИрідше] (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). - Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав [Йонька] перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); [Лев:] Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, - хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, - там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." - блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала [Маруся] через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував [Іван] з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина - і він [танк].. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). - Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.

ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (нахилятися то в один, то в другий бік під час ходіння), ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИрозм.; РОЗВА́ЛЮВАТИСЯрозм. (перев. із сл. збоку на бік). Був він у валянках і тому як ведмідь перевалювався (М. Шеремет); Ходить він.. повагом, легенько перехиляючись із одного боку на другий (С. Васильченко); Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати (Марко Вовчок); Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний).