ПЕРЕМАНИ́ТИдо кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИрозм., ПЕРЕВА́БИТИрозм.,ПЕРЕТЯГТИ́[ПЕРЕТЯГНУ́ТИ]розм.;ПЕРЕМО́ВИТИрозм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИрозм.,ПЕРЕКЛИ́КАТИзаст. (запрошуючи, закликаючи); ВІДБИ́ТИвід кого, розм. (примусити когось залишити попередню роботу, господаря). - Недок.: перема́нювати, перена́джувати, перева́блювати, перетяга́ти[перетя́гувати], перемовля́ти, перезива́ти, відбива́ти. Парасці заманулося переманити усіх сусід до себе, відбити усіх людей від Якова (Панас Мирний); Думав [Остап] Зінька перенадити, щоб він з їм у спілці був (Б. Грінченко); Ніколи не ждав [головний інженер], поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх шукав по всій країні, шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний); Прийшлось учителя шукать... Та що ми згодимо якого - Пан.. То до рекрут його віддасть, То перемовить та до свого Двора візьме (І. Франко); Хоч старому Захарію як не було у Терешка жити.., одначе перезвала Мелася його до себе (Г. Квітка-Основ’яненко); Я шавлію пересію, Ружу пересмичу, А до себе миленького Таки перекличу (пісня).