перебірчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перебі́рчатий перебі́рчата перебі́рчате перебі́рчаті
родовий перебі́рчатого перебі́рчатої перебі́рчатого перебі́рчатих
давальний перебі́рчатому перебі́рчатій перебі́рчатому перебі́рчатим
знахідний перебі́рчатий, перебі́рчатого перебі́рчату перебі́рчате перебі́рчаті, перебі́рчатих
орудний перебі́рчатим перебі́рчатою перебі́рчатим перебі́рчатими
місцевий на/у перебі́рчатому, перебі́рчатім на/у перебі́рчатій на/у перебі́рчатому, перебі́рчатім на/у перебі́рчатих