ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИкнижн., РОЗДУВА́ТИрозм.,РОЗДМУ́ХУВАТИрозм.; УТРИ́РУВАТИкнижн. (доводити до крайньої міри вияву). - Док.: перебі́льшити, гіперболізува́ти, розду́ти, роздму́хати[роздмухну́ти], утри́рувати. Мав [Козловський] надзвичайний дар перевтілюватися у другі особи, перебільшуючи їх смішні сторони (Г. Хоткевич); Дотепно гіперболізувавши і відтінивши якусь характерну рису, він [пародист] умів створити вдалий дружній шарж або й уїдливу пародію (з журналу); Маленьку хибу, дрібний якийсь випадок роздмухають, роздують до розмірів слона і пускають гуляти межи люди (С. Васильченко); Утрируючи кожен рух - почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко). - Пор. переборщи́ти.

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ[ПРИБІЛЬШАТИ]розм.,ПРИБАВЛЯ́ТИрозм.; ПРИБРІ́ХУВАТИрозм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИрозм. (свідомо спотворювати істину). - Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. [Вітровий (до Батури):] І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); - Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).