-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний перебі́жчик перебі́жчики
родовий перебі́жчика перебі́жчиків
давальний перебі́жчикові, перебі́жчику перебі́жчикам
знахідний перебі́жчика перебі́жчиків
орудний перебі́жчиком перебі́жчиками
місцевий на/у перебі́жчикові, перебі́жчику на/у перебі́жчиках
кличний перебі́жчику перебі́жчики

Словник синонімів

ВІДСТУ́ПНИК (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), РЕНЕГА́Т, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, ЗРА́ДНИК, НЕДО́ВІРОК, ПЕРЕБІ́ЖЧИК, ВІДЩЕПЕ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЕЦЬ, ПЕРЕКИ́НЧИКрозм.Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих,.. яким тільки й є одне ім’я ганебне: боягуз, відступник, зрадник (П. Тичина); - Ви знаєте, ренегати й перекинчики завжди бувають лютішими за звичайних ворогів (В. Собко); - Вмру, а таки помщуся над ним [Є. Вишневецьким]! Згублю з світу отого катюгу, перевертня, одступника, - гомонів Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); З тим Дум’яком, недовірком і анархістом, я ледве чи договорюся до чого (І. Франко); Перебіжчики від більшості до меншості; [Наталя:] Намалюй нещадними сатиричними фарбами пики одщепенців суспільства (І. Микитенко).
ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬдіал.,ЗРАДЛИ́ВЕЦЬрідко,ЗРА́ДЦЯрідко;ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬрідше,ІУ́ДА[Ю́ДА]зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬзаст. лайл.,ПРОДА́ЖНА ШКУ́РАлайл. (з корисливою метою). Зрадник зогниє в чужій землі, зотліє в забутті, бо він був ворогом свого народу, чужинцем у своїй нації (Ю. Мельничук); А круг його стоять усе тії окаяннії зрадці у блакитних стьожках да в голубих жупанах і вже не боячись голосно розмовляють (П. Куліш); Щоб не сталося, однак перемагає Вірність воїна, А не зрадливця крутні (М. Нагнибіда); Потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі (П. Куліш); Запроданцям не йме Шевченко віри, Йому чужий їх зрадницький сонет (Д. Павличко); Ви чуєте, іуди, Ви всі, що Каїна горить на вас печать? Отчизни іншої нема в нас і не буде, Ми кров’ю матері не вмієм торгувать! (М. Рильський). - Пор. 1. відсту́пник, 1. перебі́жчик.
ПЕРЕБІ́ЖЧИК (той, хто перейшов на бік ворога), ПЕРЕКИ́НЧИКрозм., ПЕРЕКИ́ДЬКОрозм.,ПЕРЕКИ́НЕЦЬрозм.Перебіжчик дуже зацікавив командира дивізії (С. Голованівський); Від турецьких перекинчиків знали пани, що голодують і турки (З. Тулуб).