-1-
дієслово доконаного виду
(побувати в різних місцях)

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́дьмо
2 особа перебу́дь перебу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ду перебу́демо, перебу́дем
2 особа перебу́деш перебу́дете
3 особа перебу́де перебу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебули́
жін.р. перебула́
сер.р. перебуло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебу́вши

Словник синонімів

ПЕРЕЧЕКА́ТИщо, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИрозм., ПЕРЕГОДИ́ТИрозм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки - лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). - Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. - Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись - не дощик перечекати (М. Номис); [Економ:] Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать - з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); - На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).
-2-
дієслово доконаного виду
(пережити, переждати)

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́дьмо
2 особа перебу́дь перебу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ду перебу́демо, перебу́дем
2 особа перебу́деш перебу́дете
3 особа перебу́де перебу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебули́
жін.р. перебула́
сер.р. перебуло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебу́вши

Словник синонімів

ПЕРЕЧЕКА́ТИщо, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИрозм., ПЕРЕГОДИ́ТИрозм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки - лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). - Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. - Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись - не дощик перечекати (М. Номис); [Економ:] Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать - з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); - На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти, перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́дьмо
2 особа перебу́дь перебу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ду перебу́демо, перебу́дем
2 особа перебу́деш перебу́дете
3 особа перебу́де перебу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебули́
жін.р. перебула́
сер.р. перебуло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перебу́тий
Безособова форма
перебу́то
Дієприслівник
 
-3-
дієслово доконаного виду
(перевзувати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́дьмо
2 особа перебу́дь перебу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ду перебу́демо, перебу́дем
2 особа перебу́деш перебу́дете
3 особа перебу́де перебу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебули́
жін.р. перебула́
сер.р. перебуло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебу́вши

Словник синонімів

ПЕРЕЧЕКА́ТИщо, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИрозм., ПЕРЕГОДИ́ТИрозм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки - лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). - Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. - Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись - не дощик перечекати (М. Номис); [Економ:] Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать - з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); - На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти, перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́дьмо
2 особа перебу́дь перебу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ду перебу́демо, перебу́дем
2 особа перебу́деш перебу́дете
3 особа перебу́де перебу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебули́
жін.р. перебула́
сер.р. перебуло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перебу́тий
Безособова форма
перебу́то
Дієприслівник
 

Словник відмінків

Інфінітив перебу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебу́ймо
2 особа перебу́й перебу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебу́ю перебу́ємо, перебу́єм
2 особа перебу́єш перебу́єте
3 особа перебу́є перебу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебу́в перебу́ли
жін.р. перебу́ла
сер.р. перебу́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перебу́тий
Безособова форма
перебу́то
Дієприслівник
перебу́вши

Словник синонімів

ПЕРЕВЗУВА́ТИ[ПЕРЕЗУВА́ТИ], ПЕРЕБУВА́ТИрозм. - Док.: перевзу́ти[перезу́ти], перебу́ти. Осторонь сидить літній чоловік, перевзуває постоли (В. Кучер); "Ех, ти, жисть копійка", - думав Петько,.. перезуваючи вдесяте, а може вдвадцяте, чобота (М. Трублаїні); Треба перебути чобіт, а то муляє (Словник Б. Грінченка).