ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ[ПРИБІЛЬШАТИ]розм.,ПРИБАВЛЯ́ТИрозм.; ПРИБРІ́ХУВАТИрозм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИрозм. (свідомо спотворювати істину). - Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. [Вітровий (до Батури):] І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); - Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).