-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив перебрі́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебрі́хуймо
2 особа перебрі́хуй перебрі́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебрі́хуватиму перебрі́хуватимемо, перебрі́хуватимем
2 особа перебрі́хуватимеш перебрі́хуватимете
3 особа перебрі́хуватиме перебрі́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебрі́хую перебрі́хуємо, перебрі́хуєм
2 особа перебрі́хуєш перебрі́хуєте
3 особа перебрі́хує перебрі́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебрі́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебрі́хував перебрі́хували
жін. р. перебрі́хувала
сер. р. перебрі́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебрі́хувавши

Словник синонімів

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (говорячи, додавати свої міркування, які не відповідають дійсності), ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ[ПРИБІЛЬШАТИ]розм.,ПРИБАВЛЯ́ТИрозм.; ПРИБРІ́ХУВАТИрозм., ПЕРЕБРІ́ХУВАТИрозм. (свідомо спотворювати істину). - Док.: перебі́льшити, прибі́льшити, приба́вити, прибреха́ти, перебреха́ти. [Вітровий (до Батури):] І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (О. Корнійчук); Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. НечуйЛевицький); Про що б не почала Явдоха говорити.., вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Грицько Григоренко); Прибріхує він безсоромно, але йому не можна відмовити у хисті оповідача (З. Тулуб); - Одні достогибелі перебрешуть, а інші недобрешуть, то лучче від тебе почути, ти ж, Левку, не збрешеш (М. Стельмах).