-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебріда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебріда́ймо
2 особа перебріда́й перебріда́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебріда́тиму перебріда́тимемо, перебріда́тимем
2 особа перебріда́тимеш перебріда́тимете
3 особа перебріда́тиме перебріда́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебріда́ю перебріда́ємо, перебріда́єм
2 особа перебріда́єш перебріда́єте
3 особа перебріда́є перебріда́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебріда́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебріда́в перебріда́ли
жін. р. перебріда́ла
сер. р. перебріда́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебріда́вши

Словник синонімів

ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ[ПЕРЕЇЗДИ́ТИ] (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або - в розмовнопобутовому мовленні - дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ[ПЕРЕЛІЗА́ТИрідше] (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). - Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав [Йонька] перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); [Лев:] Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, - хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, - там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." - блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала [Маруся] через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував [Іван] з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина - і він [танк].. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). - Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.
ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ[ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ], ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ], ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯрозм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИкнижн. (здійснювати міграцію). - Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися [Василь], переступив трохи вбік - і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); - Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). - Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.