перебрукувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебрукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебруку́ймо
2 особа перебруку́й перебруку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебруку́ю перебруку́ємо, перебруку́єм
2 особа перебруку́єш перебруку́єте
3 особа перебруку́є перебруку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебрукува́в перебрукува́ли
жін.р. перебрукува́ла
сер.р. перебрукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
перебруко́ваний
Безособова форма
перебруко́вано
Дієприслівник
перебрукува́вши