-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебра́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебері́мо, перебері́м
2 особа перебери́ перебері́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переберу́ переберемо́, перебере́м
2 особа перебере́ш переберете́
3 особа перебере́ переберу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебра́в перебра́ли
жін.р. перебра́ла
сер.р. перебра́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
пере́браний
Безособова форма
пере́брано
Дієприслівник
перебра́вши

Словник синонімів

НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п’яним), УПИ́ТИСЯ[ВПИ́ТИСЯ]підсил.,ПЕРЕПИ́ТИСЯпідсил.,ОБПИ́ТИСЯпідсил.розм.,НАБРА́ТИСЯпідсил.розм.,НАДУ́ДЛИТИСЯпідсил. вульг.,НАЖЛУКТИ́ТИСЯ[НАЖЛУКТА́ТИСЯрідше]підсил. вульг.,НАКЛЮ́КАТИСЯпідсил. фам.,НАЛИГА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИЗА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,НАРІ́ЗАТИСЯпідсил. фам.,НАСМОКТА́ТИСЯпідсил. фам.,НАСПИРТУВА́ТИСЯпідсил. розм., НАХЛЕБТА́ТИСЯпідсил.вульг.,НАХЛИСТА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАБРА́ЖИТИСЯпідсил. розм. рідше;ПЕРЕПИ́ТИ, ПЕРЕБРА́ТИрозм. (випити понад міру). - Недок.: напива́тися, упива́тися[впива́тися], перепива́тися, обпива́тися, набира́тися, нали́гуватися, нали́зуватися, налива́тися, нарі́зуватися, насмо́ктуватися, нахли́стуватися, перепива́ти, перебира́ти. Він напивався, а потім п’янийвештався по слобідських вулицях (А. Шиян); Деякі з них упилися, й довелося їх вести під руки (С. Скляренко); - Пани перепились і можуть накоїти вам лиха (Ю. Бедзик); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (І. Микитенко); Горілка лилась з бутлів неначе в лотоки ..Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький); - Нажлуктався вже, - докірливо констатували дядьки (Ю. Смолич); Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Панас Мирний); Еней з дороги налигався І пінної так нахлистався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); - А ти гляди мені й сьогодні не налижись, як учора! - гарикнула до нього висока суха баба (Панас Мирний); [Палажка:] Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний); - Бач, як нарізався, що й слова не промовить! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Микита:] Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив та горілки уволю насмоктався!.. (М. Кропивницький); - А ти й сьогодні наспиртувався! - сказав робітник в окулярах (П. Панч); Ой, йо-йой, де ви, Якове, так нахлебталися! - протягнув Шулем (І. Чендей); [Кузьма:] Що ти плетеш? Ну, й випив!.. Ні, пляшка повна... Де ж це він так нахлистався? (З. Мороз); Скинулись гуртом, купили горілки, набражились, як квачі (Панас Мирний); Вздовж довгого столу.. сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький). - Пор. 1. ви́пити, 2. пи́ти, п’яні́ти.
ПЕРЕБИРА́ТИ (речі, папери і т. ін., шукаючи що-небудь або упорядковуючи); ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИрідше] (перев. папери, книжки); ВОРУШИ́ТИ, ПЕРЕВОРУ́ШУВАТИ (перев. у пошуках чогось); ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕРИВА́ТИрозм. (у поспіху, необережно); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (перев. із сл. догори ногами, догори дном, до дна тощо - шукаючи що-небудь). - Док.: перебра́ти, перегорну́ти, переворуши́ти, переки́дати, перери́ти, переверну́ти. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (С. Васильченко); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками й неохоче замикає ящик (В. Козаченко); Підходить [Острожин] до стола й починає ворушити газети (Леся Українка); Степаниді Петрівні довелося переворушити всі свої старі запаси ниток і ганчірок у пошуках кількох ниточок червоної шерсті (В. Собко); Перекидали усе в скрині, а намиста нема! (І. Нечуй-Левицький); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери (М. Стельмах); Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала (Марко Вовчок).
ПЕРЕБОРЩИ́ТИрозм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИрозм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЕБРА́ТИрозм., ПЕРЕДА́ТИрозм.,ПЕРЕБА́ВИТИрозм.рідше;ПЕРЕГНУ́ТИрозм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.
ПЕРЕЙНЯ́ТИщо від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИрідше, НАБРА́ТИСЯрозм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИрідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИдіал. (зробити своїм надбанням). - Недок.: перейма́ти, перебира́ти, набира́тися, запозича́ти[запози́чувати], позича́ти, підхо́плювати. З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся (прислів’я); - Де ви це слово перейняли? (О. Гончар); Диангі перебрав рибальське майстерство від свого батька (Ю. Смолич); З ким поведешся, того й наберешся (прислів’я); - Оце приїхав, Ониську Артемовичу, до вас на семінар.. Хочу дещо запозичити (О. Гончар); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (О. Донченко); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); В тих мандрах батько мій чимало і пісень Усяких похопив (М. Рильський).
ПЕРЕОДЯГА́ТИ (одягати в інший одяг), ПЕРЕВДЯГА́ТИ, ПЕРЕДЯГА́ТИрідше, ПЕРЕБИРА́ТИрозм.,ПЕРЕОБМУНДИРО́ВУВАТИжарт.; ПЕРЕРЯДЖА́ТИ[ПЕРЕРЯ́ДЖУВАТИрідше] (перев. для того, щоб не можна було впізнати);МАСКУВА́ТИ (перев. з метою маскування). - Док.: переодягти́[переодягну́ти], перевдягти́[перевдягну́ти], передягти́[передягну́ти], перебра́ти, переобмундирува́ти, переряди́ти, замаскува́ти. [Наташа:] Миша, я твою маму переодягну в чорне плаття моєї покійної мами! (І. Карпенко-Карий); Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку (Ю. Яновський); - Ходіть до моєї канцелярії, хлопці, зігрійтесь трохи, зараз вас переберемо! (І. Франко); - Хоч як хочете мене переряджуйте, научіть усьому, як треба бути панею, та вже внутрі не переробите (Г. Квітка-Основ’яненко); Тепер старшини, добувши десь червоні кубанки, саме маскували своїх їздових під козаків (О. Гончар).
ПЕРЕПИВА́ТИСЯ (випивати понад міру алкогольних напоїв), ПЕРЕБИРА́ТИрозм. - Док.: перепи́тися, перебра́ти. Мати, боячись, щоб він не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш); - Лягай краще, а то, бачу, перебрав... П’яний ти (А. Іщук). - Пор. п’яні́ти.
СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). - Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Сортувати насіння; Шевченко сортував монети і складав їх різними стовпчиками, починаючи від ясно-жовтих золотих імперіалів.. до важких брунатних мідних п’ятаків (З. Тулуб).

Словник фразеологізмів

перебира́ти / перебра́ти у па́м’яті (в голові́, у ду́мці) кого, що. Обдумувати щось, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності щось. Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам’яті своє життя (Л. Дмитерко); Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська); Андрій тривожно й швидко перебрав у пам’яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний); Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький); перегорну́ти у па́м’яті. Я перегорнув у пам’яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві — і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній). перетру́шувати у па́м’яті. Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам’яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була уже відступати (Г. Хоткевич); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник).

2. Випити зайву кількість хмільного. Раз тільки, перебравши через міру, .. завів [піп] про те [легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний); Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко).

перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була уже відступати (Г. Хоткевич); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник).

2. Випити зайву кількість хмільного. Раз тільки, перебравши через міру, .. завів [піп] про те [легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний); Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко).

перетира́ти (перебира́ти, перемина́ти і т. ін.) / перете́рти (перебра́ти, перем’я́ти і т. ін.) на зуба́х кого. Пліткувати, лихословити про кого-небудь. А в гостинній панійки скрекотять, як ті сороки: без сорома [сорому] кожного на зубах перетирають (Панас Мирний); Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний); Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх (Панас Мирний).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти / перебра́ти у па́м’яті (в голові́, у ду́мці) кого, що. Обдумувати щось, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності щось. Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам’яті своє життя (Л. Дмитерко); Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська); Андрій тривожно й швидко перебрав у пам’яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний); Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький); перегорну́ти у па́м’яті. Я перегорнув у пам’яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві — і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній). перетру́шувати у па́м’яті. Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам’яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати(М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник).

2. Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети); — Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко).

перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була уже відступати (Г. Хоткевич); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник).

2. Випити зайву кількість хмільного. Раз тільки, перебравши через міру, .. завів [піп] про те [легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний); Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко).

перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав [хлопець] Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була уже відступати (Г. Хоткевич); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (В. Стефаник).

2. Випити зайву кількість хмільного. Раз тільки, перебравши через міру, .. завів [піп] про те [легковажність попаді] розмову з нею, прохав, аж плакав, кинути таке життя (Панас Мирний); Дехто з шляхетства, що бенкетували, порозходились, а другі, перебравши через край, поснули під лавками (О. Стороженко).

перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Нечуй-Левицький); — От ви, баби,— без злості говорить Нечипір,— кого хочеш перетруть язиками. Дівчина як дівчина (М. Зарудний).

перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Нечуй-Левицький); — От ви, баби,— без злості говорить Нечипір,— кого хочеш перетруть язиками. Дівчина як дівчина (М. Зарудний).