перебракований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перебрако́ваний перебрако́вана перебрако́ване перебрако́вані
родовий перебрако́ваного перебрако́ваної перебрако́ваного перебрако́ваних
давальний перебрако́ваному перебрако́ваній перебрако́ваному перебрако́ваним
знахідний перебрако́ваний, перебрако́ваного перебрако́вану перебрако́ване перебрако́вані, перебрако́ваних
орудний перебрако́ваним перебрако́ваною перебрако́ваним перебрако́ваними
місцевий на/у перебрако́ваному, перебрако́ванім на/у перебрако́ваній на/у перебрако́ваному, перебрако́ванім на/у перебрако́ваних