ПЕРЕБОРЩИ́ТИрозм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИрозм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЕБРА́ТИрозм., ПЕРЕДА́ТИрозм.,ПЕРЕБА́ВИТИрозм.рідше;ПЕРЕГНУ́ТИрозм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.