-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив перебо́рщувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебо́рщуймо
2 особа перебо́рщуй перебо́рщуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебо́рщуватиму перебо́рщуватимемо, перебо́рщуватимем
2 особа перебо́рщуватимеш перебо́рщуватимете
3 особа перебо́рщуватиме перебо́рщуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебо́рщую перебо́рщуємо, перебо́рщуєм
2 особа перебо́рщуєш перебо́рщуєте
3 особа перебо́рщує перебо́рщують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебо́рщуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебо́рщував перебо́рщували
жін. р. перебо́рщувала
сер. р. перебо́рщувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебо́рщувавши

Словник синонімів

ПЕРЕБОРЩИ́ТИрозм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИрозм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЕБРА́ТИрозм., ПЕРЕДА́ТИрозм.,ПЕРЕБА́ВИТИрозм.рідше;ПЕРЕГНУ́ТИрозм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.