-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив переборщи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   переборщі́мо, переборщі́м
2 особа переборщи́ переборщі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа переборщу́ переборщимо́, переборщи́м
2 особа переборщи́ш переборщите́
3 особа переборщи́ть переборща́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. переборщи́в переборщи́ли
жін.р. переборщи́ла
сер.р. переборщи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
переборщи́вши

Словник синонімів

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИкнижн., РОЗДУВА́ТИрозм.,РОЗДМУ́ХУВАТИрозм.; УТРИ́РУВАТИкнижн. (доводити до крайньої міри вияву). - Док.: перебі́льшити, гіперболізува́ти, розду́ти, роздму́хати[роздмухну́ти], утри́рувати. Мав [Козловський] надзвичайний дар перевтілюватися у другі особи, перебільшуючи їх смішні сторони (Г. Хоткевич); Дотепно гіперболізувавши і відтінивши якусь характерну рису, він [пародист] умів створити вдалий дружній шарж або й уїдливу пародію (з журналу); Маленьку хибу, дрібний якийсь випадок роздмухають, роздують до розмірів слона і пускають гуляти межи люди (С. Васильченко); Утрируючи кожен рух - почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко). - Пор. переборщи́ти.
ПЕРЕБОРЩИ́ТИрозм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИрозм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЕБРА́ТИрозм., ПЕРЕДА́ТИрозм.,ПЕРЕБА́ВИТИрозм.рідше;ПЕРЕГНУ́ТИрозм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо). - Недок.: перебо́рщувати, пересо́лювати, перепе́рчувати, перебира́ти, передава́ти, перебавля́ти, перегина́ти, перехо́дити, переступа́ти, перехо́плювати. Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська); Мені здається, що Кайт трохи пересолив (П. Колесник); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); - О! - скрикнула вона й засміялася. - Це вже ви передали (Марко Вовчок); - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник); Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство маклера переступило межі пристойності (Ірина Вільде); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). - Пор. 1. перебі́льшувати.