ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯзаст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. бігом); ПЕРЕЇЖДЖА́ТИ[ПЕРЕЇЗДИ́ТИ] (за допомогою засобів пересування); ПЕРЕЛІТА́ТИ (використовуючи літальний апарат або - в розмовнопобутовому мовленні - дуже швидко); ПЕРЕПОВЗА́ТИ, ПЕРЕЛА́ЗИТИ[ПЕРЕЛІЗА́ТИрідше] (повільно, перев. припадаючи тулубом до землі); ПЕРЕВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. через гору); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИСЯ (швидко). - Док.: перебра́тися, переда́тися, перепра́витися, перейти́, перебрести́, перебі́гти, переї́хати, перелеті́ти, переповзти́, перелі́зти, перевали́ти, перевали́тися, перехопи́тися. Погейкуючи на корівку, почав [Йонька] перебиратися через шлях і тільки перейшов, як почулося гудіння машин (Григорій Тютюнник); [Лев:] Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, - хотів на той бік передатися (Леся Українка); Люди переправлялися на той берег невеличким паромом і на човнах (М. Стельмах); Там був брід, - там річку і перебродили, і возами переїздили (Остап Вишня); "Аби лиш перебігти оце місце... аби лиш перебігти... і все минеться..." - блукали думки в його голові (М. Коцюбинський); Перелітала [Маруся] через лісову багнинку і знову врізувалася в чорну глибину (Г. Хоткевич); Мале воно ще, мале.. Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах); Легко перескакував [Іван] з каміння на камінчик, перелазив через повалені дерева (М. Коцюбинський); Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину.., перевалювала зі своєю ношею через пагорки (П. Загребельний); Ще хвилина - і він [танк].. перевалиться через насип і.. піде просто на прапороносців (О. Гончар); Трудно нам буде, Луко, через Прут перехопитись у Молдаву, бо й Прут, мабуть, стоїть повний, як по весні (М. Коцюбинський). - Пор. 1. перенестися, 1. перестрибну́ти, 1. перехо́дити.

ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИрозм., ПЕРЕМАХНУ́ТИрозм.,ПЕРЕМАЙНУ́ТИрозм., ПЕРЕШУГНУ́ТИрозм., ПЕРЕЛИ́НУТИпоет. - Недок.: перено́ситися, переска́кувати, переліта́ти, перема́хувати. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилом воду й перенеслась над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); - Пружні луки зроду в них не слабли.., і самі вони, мов ті вовки, перескочуть простір неосяжний, подолають далеч степову (Н. Забіла); Миттю перемчала [Татьяна] Куртини, мостики, лужок, Алею липову, лісок (переклад М. Рильського); Бану переметнув через вигін навпростець (М. Чабанівський); В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери (О. Гончар); Човен помчав прудко, мов чайка морська; перелетів затоку (Леся Українка); Влітку та долина пересихала і в дні косовиці через неї легко було перемахнути не те що возом, а навіть вантажною машиною (Ю. Збанацький); За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); [Маруся:] Через зелений ліс ясним соколом перелинемо (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. перебира́тися, 1. перестрибну́ти.

ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯзвідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання),ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯрозм.,ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯрозм.,ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯзаст.,СПРОВА́ДИТИСЯдіал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном);ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно);ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту);ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). - Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти[переїзди́ти], перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв [дід Матвій]... А потім на Чорномор’я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він [Еней] на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам’ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам’яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); - Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИчерез що, що ібез додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИрозм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИрозм.,ПЕРЕШУГНУ́ТИрозм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИрозм.,ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯрозм.,ПЕРЕСАДИ́ТИдіал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). - Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув [Яресько] конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір’я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). - Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ[ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ], ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ], ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ[ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ], ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯрозм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИкнижн. (здійснювати міграцію). - Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися [Василь], переступив трохи вбік - і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); - Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). - Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.