-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебива́ймо
2 особа перебива́й перебива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебива́тиму перебива́тимемо, перебива́тимем
2 особа перебива́тимеш перебива́тимете
3 особа перебива́тиме перебива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебива́ю перебива́ємо, перебива́єм
2 особа перебива́єш перебива́єте
3 особа перебива́є перебива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебива́в перебива́ли
жін. р. перебива́ла
сер. р. перебива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебива́вши

Словник синонімів

ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм., ПЕРЕ́ЧИТИрідше, СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутовіклопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).
ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИрозм., ТЛУМИ́ТИрідше, ПРИГОЛО́МШУВАТИрідко; ЗАБИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕКРИ́КУВАТИ (один звук іншим). - Док.: заглуши́ти, приглуши́ти, прити́шити, притлуми́ти, затлуми́ти, приголо́мшити, заби́ти, покри́ти, перекри́ти, переби́ти, перекрича́ти. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів (М. Коцюбинський); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер); Вітер не давав говорити, - він викрадав слова, уривав фрази, глушив або перекручував звуки розмови (М. Трублаїні); Туман приглушував звуки. Бійці йшли безшумно, немов тіні (Я. Качура); Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи .. пастухів (Марко Черемшина); Як грюкне з шести гармат вибух - громом забив враз його голос (М. Старицький); Крики гайвороння покривали всі інші голоси надвечірнього степу (О. Ільченко); Говорила Антоніна Петрівна, й голос її, глибокий, оксамитовий, перекривав легенький гамір за столом (Є. Гуцало); Гук оркестру зверху на бульварі перебивав гук музик внизу, коло літнього театру (І. Нечуй-Левицький).
КОПІЮВА́ТИ (робити копію з чогось); ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, ПЕРЕМАЛЬО́ВУВАТИ (малювати з якогось зразка). - Док.: скопіюва́ти, переби́ти, перевести́, змалюва́ти, перемалюва́ти. Написав я йому [слова] на грифельній дошці, звелів копіювати (С. Васильченко); Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка); - Не заперечуєте, я перемалюю вашу схему? (С. Голованівський).
ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИрозм., ПЕРЕЧІПА́ТИрозм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм., ПЕРЕЙМА́ТИрозм. (вступаючи в розмову). - Док.: переби́ти, перерва́ти, перепини́ти, перечепи́ти, перехопи́ти, перейня́ти. Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (М. Коцюбинський); Ватаг кілька разів переривав оповідача, просячи зупинитись докладніше на тім чи іншім епізоді (В. Гжицький); Всі слухали надзвичайно уважно та цікаво, часом перепиняючи Демида та просячи щось вияснити (Б. Грінченко); [Дзюба:] Коли будете перечіплювати, я перестану розказувати (І. Кочерга); - Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (А. Головко); Говорили всі, перехоплюючи один одного (М. Коцюбинський); [Анна:] У мріях все дозволено. А потім... [Долорес (переймає):] ... Однак щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка).
ПЕРЕНО́СИТИ (відтворювати щось графічно), ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ. - Док.: перенести́, перевести́, переби́ти. Ці квіти він переносить пензлем на скриню (П. Колесник); - Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов); З просвітленої сторінки прозирає бляклий малюнок. Дослідник.. перебиває величезного лева (з газети).
ПРИПИНЯ́ТИ (зупиняти рух, дію, розвиток кого-, чого-небудь, часто на якийсь час), ПОРУ́ШУВАТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ, ПОРИВА́ТИрідше,ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕСІКА́ТИрозм.,ПОРУША́ТИдіал. - Док.: припини́ти, пору́шити, перерва́ти, порва́ти, переби́ти, пересікти́. Петрусь .. жартом, кинутим ніби між іншим, але дуже вчасно, припиняв іноді суперечку, що переростала в конфлікт (П. Дорошко); Зарості зменшують швидкість течії, перешкоджають судноплавству, порушують нормальну циркуляцію води (з журналу); Більш як на тиждень я не маю права переривати подорожі при білеті прямому (Леся Українка); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду, і вона хотіла було заждати (Г. Хоткевич); Микола Павлович пересік, як здавалося йому й досі, початок роману Ганни Михайлівни (Л. Яновська).

Словник фразеологізмів

перебива́ти / переби́ти доро́гу кому. Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. — Уже як пани зуби нагострили на ту [хлопську] касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко).

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. [Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба [знахарка]: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).