-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний перебе́ндя перебе́нді
родовий перебе́нді перебе́ндів
давальний перебе́нді перебе́ндям
знахідний перебе́ндю перебе́ндів
орудний перебе́ндею перебе́ндями
місцевий на/у перебе́нді на/у перебе́ндях
кличний перебе́нде перебе́нді

Словник синонімів

БАЛАКАНИ́НАрозм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́мн., розм., БАЛА́КИмн., розм. рідше,МАРНОСЛІ́В’Я, РОЗМО́ВИмн., розм., БАЗІ́КАННЯзневажл.,ПАТЯ́КАННЯзневажл., ПАТЯКАНИ́НАзневажл.рідше,РОЗПАТЯ́КУВАННЯпідсил. зневажл.,ПАСТАЛА́КАННЯзневажл.,ПАЩЕКУВА́ННЯзневажл., РО́ЗКАЗНІмн. розм. рідше,СЛЕБЕЗУВА́ННЯ[СЛЕБІЗУВА́ННЯ]рідко;ТЕРЕВЕ́НІмн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІмн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИмн., розм. рідше,ГАЛУ́-БАЛУ́невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИмн., розм., ЛЯ́СИмн., розм.,ПЕРЕБЕ́НДІмн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯрозм., РОЗБАЛА́КУВАННЯперев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯперев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В’Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВОрозм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); - Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів’я - Ні! (М. Рильський); - Ми зібрались не для розмов, - сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); - От ми йдемо, дивимося - щось біліє, - чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", - злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); - Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); [Бухветчик:] Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ’яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів’я.
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).
ЖАРТІВНИ́К (той, хто любить жартувати), ЖАРТУ́Н, ВЕСЕЛУ́Н, КУМЕ́ДНИКрозм., ПЕРЕБЕ́НДЯрозм., СМІХУ́Нрозм., СМІХОТУ́Нрозм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм., СМІХОТВО́РЕЦЬрозм., СМІХОТВО́Рзаст.Старий залізничник здивовано глянув на жартівника (М. Томчаній); Гомеричний сміх був нагородою жартунові (А. Кримський); Автором дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І. Муратов); Януш щиро і весело засміявся. - Кумедник ви, пане Наливаю (І. Ле); Він був душею Запорозької Січі, підносив дух скривджених і підупалих, вселяв віру в справедливу грядущину.. Кобзар, бандурист, співець, кобзар-лірник, перебендя... (з газети); Семен вглядається уважно в обличчя цього батарейного сміхуна (Л. Смілянський); - Веселий він! - говорять всі, хто зна його одверту, непідробну вдачу. - А сміхотун! - хтось скаже на додачу (В. Бичко); [Жандарм:] Здох би-сь! Гарно ти мені здоровля зичиш! Ха-ха-ха! Сміхованець з тебе, Миколо, бігме, сміхованець! (І. Франко); Вася, перший на заводі сміхотворець, аж присідає, аж до землі припадає - регочеться (О. Ковінька); [Королівна:] Хто напотужується других смішить - смішить більш самого себе. Надивилася я на таких сміхотворів (М. Кропивницький). - Пор. доте́пник, насмі́шник.