перебалотований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перебалото́ваний перебалото́вана перебалото́ване перебалото́вані
родовий перебалото́ваного перебалото́ваної перебалото́ваного перебалото́ваних
давальний перебалото́ваному перебалото́ваній перебалото́ваному перебалото́ваним
знахідний перебалото́ваний перебалото́вану перебалото́ване перебалото́вані
орудний перебалото́ваним перебалото́ваною перебалото́ваним перебалото́ваними
місцевий на/у перебалото́ваному, перебалото́ванім на/у перебалото́ваній на/у перебалото́ваному, перебалото́ванім на/у перебалото́ваних