перебаламучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний перебаламу́чений перебаламу́чена перебаламу́чене перебаламу́чені
родовий перебаламу́ченого перебаламу́ченої перебаламу́ченого перебаламу́чених
давальний перебаламу́ченому перебаламу́ченій перебаламу́ченому перебаламу́ченим
знахідний перебаламу́чений, перебаламу́ченого перебаламу́чену перебаламу́чене перебаламу́чені, перебаламу́чених
орудний перебаламу́ченим перебаламу́ченою перебаламу́ченим перебаламу́ченими
місцевий на/у перебаламу́ченому, перебаламу́ченім на/у перебаламу́ченій на/у перебаламу́ченому, перебаламу́ченім на/у перебаламу́чених