перебалакуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив перебала́куватися, перебала́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебала́куймося, перебала́куймось
2 особа перебала́куйся, перебала́куйсь перебала́куйтеся, перебала́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебала́куватимуся, перебала́куватимусь перебала́куватимемося, перебала́куватимемось, перебала́куватимемся
2 особа перебала́куватимешся перебала́куватиметеся, перебала́куватиметесь
3 особа перебала́куватиметься перебала́куватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебала́куюся, перебала́куюсь перебала́куємося, перебала́куємось, перебала́куємся
2 особа перебала́куєшся перебала́куєтеся, перебала́куєтесь
3 особа перебала́кується перебала́куються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебала́куючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебала́кувався, перебала́кувавсь перебала́кувалися, перебала́кувались
жін. р. перебала́кувалася, перебала́кувалась
сер. р. перебала́кувалося, перебала́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебала́кувавшись

Словник синонімів

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯз ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯрозм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИдіал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). - Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую - з батьком переговорюються [свати] (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, - заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).