-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив перебала́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебала́куймо
2 особа перебала́куй перебала́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебала́куватиму перебала́куватимемо, перебала́куватимем
2 особа перебала́куватимеш перебала́куватимете
3 особа перебала́куватиме перебала́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перебала́кую перебала́куємо, перебала́куєм
2 особа перебала́куєш перебала́куєте
3 особа перебала́кує перебала́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перебала́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. перебала́кував перебала́кували
жін. р. перебала́кувала
сер. р. перебала́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебала́кувавши

Словник синонімів

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯз ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯрозм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИдіал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). - Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую - з батьком переговорюються [свати] (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, - заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).