перебалакати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив перебала́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перебала́каймо
2 особа перебала́кай перебала́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа перебала́каю перебала́каємо, перебала́каєм
2 особа перебала́каєш перебала́каєте
3 особа перебала́кає перебала́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. перебала́кав перебала́кали
жін.р. перебала́кала
сер.р. перебала́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
перебала́кавши