-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пе́рві́сний пе́рві́сна пе́рві́сне пе́рві́сні
родовий пе́рві́сного пе́рві́сної пе́рві́сного пе́рві́сних
давальний пе́рві́сному пе́рві́сній пе́рві́сному пе́рві́сним
знахідний пе́рві́сний, пе́рві́сного пе́рві́сну пе́рві́сне пе́рві́сні, пе́рві́сних
орудний пе́рві́сним пе́рві́сною пе́рві́сним пе́рві́сними
місцевий на/у пе́рві́сному, пе́рві́снім на/у пе́рві́сній на/у пе́рві́сному, пе́рві́снім на/у пе́рві́сних

Словник синонімів

ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙрідше;ПЕРВОРО́ДНИЙкнижн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О. Гончар); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); До розщепленого атома він чомусь ставився недовірливо. - Усе довбуться, копирсаються, - говорив він похмуро. - Хочуть розкусити горішок первородної енергії (І. Волошин).
ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙкнижн.,ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙкнижн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Йспец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); [Острожин:] Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; - Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).
ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙрозм.,ПРЕЛІМІНА́РНИЙкнижн.,ПЕРЕ́ДШИЙдіал.;МИНУ́ЛИЙ, КОЛИ́ШНІЙ (який передував теперішньому); НЕОСТАТОЧНИЙ, ПРИБЛИ́ЗНИЙ, ЧОРНОВИ́Йрозм.,ПРОВІЗО́РНИЙкнижн.,ПРОВІЗОРИ́ЧНИЙкнижн. (який потребує додаткового уточнення, перевірки); АВА́НСОВИЙ (який здійснюється, видається тощо наперед). Тепер уже всі знали, як стоїть справа, але настрій на диво вернувся той кращий, попередній (І. Багряний); Первинна обробка деревини здійснюється на складах при лісовозних дорогах (збірник "Бойківщина"); Вони ще зроду ніколи не бачили такої розкоші серед польських старих магнатів за передніших часів! (І. Нечуй-Левицький); Коли б же в Вас знайшовсь чоловік, котрий схотів би стати хоч до прелімінарних студій в усьому ділі (М. Драгоманов); Його очі миготіли передшим блиском, а вираз його обличчя був глибоко поважний (О. Кобилянська); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію (Ю. Яновський); Я зовсім здоров, їм з апетитом колишнім (М. Коцюбинський); Сьогодні, за приблизними підрахунками, Стась знову виконав завдання процентів на 250-300 (О. Гуреїв); Чорновий варіант; Провізорне (провізоричне) рішення.
СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ[ВІДВІ́ЧНИЙ], ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙуроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙзаст.; ПЕРВІ́СНИЙ, ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який існує з самого початку). В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи.. Він дзвенів не раз, переливався Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій (О. Довженко); Відвічний ліс шумів над ним тужливо (І. Франко); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Хорунжий); О село Ясиня, верховинське село, .. Ти на горах-горбах, на крутинах лягло, Мов дитя віковічних Карпат (Л. Забашта); Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар); На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (П. Куліш); Потім ліс... Передвічний, непроходимий (Г. Хоткевич). - Пор. 1. да́вній.