первувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив первува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   перву́ймо
2 особа перву́й перву́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа первува́тиму первува́тимемо, первува́тимем
2 особа первува́тимеш первува́тимете
3 особа первува́тиме первува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа перву́ю перву́ємо, перву́єм
2 особа перву́єш перву́єте
3 особа перву́є перву́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
перву́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. первува́в первува́ли
жін. р. первува́ла
сер. р. первува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
первува́вши