первопуття 1 значення

-1-
іменник середнього роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний первопу́ття  
родовий первопу́ття  
давальний первопу́ттю  
знахідний первопу́ття  
орудний первопу́ттям  
місцевий на/у первопу́тті, первопу́ттю  
кличний первопу́ття*  

Словник синонімів

ПЕРВОПУ́ТОК (перша дорога по снігу), ПЕРВОПУ́ТТЯрозм.,ПЕРВОЗИ́М’Ярозм.По первопутку, як тільки сніг ліг на сковану першим легким морозом землю, .. пішли на Україну нові стрілецькі полки (Н. Рибак); Важкі вітри бредуть на первопутті (А. Малишко).