первовихідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний первовихідни́й первовихідна́ первовихідне́ первовихідні́
родовий первовихідно́го первовихідно́ї первовихідно́го первовихідни́х
давальний первовихідно́му первовихідні́й первовихідно́му первовихідни́м
знахідний первовихідни́й, первовихідно́го первовихідну́ первовихідне́ первовихідні́, первовихідни́х
орудний первовихідни́м первовихідно́ю первовихідни́м первовихідни́ми
місцевий на/у первовихідно́му, первовихідні́м на/у первовихідні́й на/у первовихідно́му, первовихідні́м на/у первовихідни́х