первенець 3 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пе́рвенець  
родовий Пе́рвенця  
давальний Пе́рвенцю, Пе́рвенцеві  
знахідний Пе́рвенець  
орудний Пе́рвенцем  
місцевий на/у Пе́рвенці, Пе́рвенцю  
кличний Пе́рвенцю*  
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(син)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пе́рвенець  
родовий Пе́рвенця  
давальний Пе́рвенцю, Пе́рвенцеві  
знахідний Пе́рвенець  
орудний Пе́рвенцем  
місцевий на/у Пе́рвенці, Пе́рвенцю  
кличний Пе́рвенцю*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́рвенець пе́рвенці
родовий пе́рвенця пе́рвенців
давальний пе́рвенцеві, пе́рвенцю пе́рвенцям
знахідний пе́рвенця пе́рвенців
орудний пе́рвенцем пе́рвенцями
місцевий на/у пе́рвенцеві, пе́рвенці, пе́рвенцю на/у пе́рвенцях
кличний пе́рвенцю пе́рвенці

Словник синонімів

ПЕ́РВІСТОКрозм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬкнижн., ПЕРВА́Крозм.,ПЕРВО́РІДЕНЬдіал.;СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); - Де ж ваш первенець? - спитав він, підроблюючись зумисне під церковну мову (І. Нечуй-Левицький); Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо; первак - я був улюблеником у сім’ї (М. Коцюбинський); Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів (Словник Б. Грінченка); [Тхориха:] Ото поміркувала я з дітьми. Піду, думаю. І його, знаєте, старшого взяла (показує на сина) (Панас Мирний).
-3-
іменник чоловічого роду
(про неістоту)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пе́рвенець  
родовий Пе́рвенця  
давальний Пе́рвенцю, Пе́рвенцеві  
знахідний Пе́рвенець  
орудний Пе́рвенцем  
місцевий на/у Пе́рвенці, Пе́рвенцю  
кличний Пе́рвенцю*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́рвенець пе́рвенці
родовий пе́рвенця пе́рвенців
давальний пе́рвенцеві, пе́рвенцю пе́рвенцям
знахідний пе́рвенця пе́рвенців
орудний пе́рвенцем пе́рвенцями
місцевий на/у пе́рвенцеві, пе́рвенці, пе́рвенцю на/у пе́рвенцях
кличний пе́рвенцю пе́рвенці

Словник синонімів

ПЕ́РВІСТОКрозм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬкнижн., ПЕРВА́Крозм.,ПЕРВО́РІДЕНЬдіал.;СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); - Де ж ваш первенець? - спитав він, підроблюючись зумисне під церковну мову (І. Нечуй-Левицький); Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо; первак - я був улюблеником у сім’ї (М. Коцюбинський); Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів (Словник Б. Грінченка); [Тхориха:] Ото поміркувала я з дітьми. Піду, думаю. І його, знаєте, старшого взяла (показує на сина) (Панас Мирний).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́рвенець пе́рвенці
родовий пе́рвенця пе́рвенців
давальний пе́рвенцю, пе́рвенцеві пе́рвенцям
знахідний пе́рвенець пе́рвенці
орудний пе́рвенцем пе́рвенцями
місцевий на/у пе́рвенці, пе́рвенцю на/у пе́рвенцях
кличний пе́рвенцю* пе́рвенці*